УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                  7 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюка Б.Ю.

суддів –   Фазикош Г.В., Дроботі В.В.

при секретарі – Янкович К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Свалявського районного суду від 23 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення 8339 грн. та зобов’язання проведення перерахунку і виплату державної допомоги ,-

                                          В С Т А Н О В И Л А:  

                ОСОБА_1  звернулась до суду  з адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту населення Свалявської РДА /надалі - Управління праці/,   в якому просила визнати протиправними дії щодо нарахування і виплати їй допомоги по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку та зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок. Посилалась на те, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" має право на виплату допомоги в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років , а їй виплачувалось менше. Вона зверталась до Управління праці з відповідною заявою, але її заява залишена без задоволення.

             Постановою Свалявського районного суду у задоволенні позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила постанову суду скасувати і задоволити  її вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права.

    Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка пропустила річний строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАСУ.

Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження відсутності пропуску зазначеного строку, оскільки, як вказує позивачка, вона дізналась про порушення свого права лише 17 серпня 2009 року при отриманні відповіді від відповідача.

Але з цим погодитись не можна, оскільки, як вказано в постанові суду першої інстанції, позивачка з січня 2008 року знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою трьох років і з цього часу їй проводилась виплата відповідачем державної допомоги по догляду за дитиною. Саме з цього часу позивачка і ставила питання про стягнення недоплаченої їй зазначеної допомоги. Тому висновок суду про початок перебігу річного строку звернення до суду з січня 2008 р. є таким, що відповідає фактичним обставинам.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.    

Керуючись ст.ст.307,308, 314 ЦПК України, колегія суддів

                        У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

    Постанову Свалявського районного суду від 23 вересня 2010 року по даній справі залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.

Головуючий:        

    Судді :