Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Ігнатюк Б.Ю.
суддів – Фазикош Г.В., Мацунича М.В.
при секретарі – Майор Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Приват Банк» про визнання протиправними та недійними дій, стягнення коштів та моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк» /теперішня назва – публічне акціонерне товариство КБ «Приватбенк » / про визнання протиправними дій щодо збільшення в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки за користування кредитом, визнання недійсним п.8.9 укладеного між нею та відповідачем кредитного договору з моменту його укладення, стягнення з 6 632 грн.82 коп., 100 тис. грн. моральної шкоди, а також 2 тис. грн. за надання правової допомоги.
Позов мотивовано тим, що 14 грудня 2007 року між нею та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит /надалі – договір/, по якому вона за користування кредитом повинна була сплачувати 15% річних. Але листом від 26.06.2008 року відповідачем її було повідомлено про збільшення відсоткової ставки до 2.09 % у місяць, що становить 25.08 % річних, а листом від 25.12.2008 р. її було повідомлено про наступне збільшення відсоткової ставки до 30% річних. Вважала, що зазначені дії банку є незаконними. Одностороннє збільшення відсоткової ставки передбачене п.8.9 договору і тому цей пункт договору також вважала незаконним.
За час збільшення відсоткової ставки вона змушена була її сплачувати і сума переплати становить 6 632 грн. 84 коп.
Зазначеними незаконними діями відповідача їй та її членам сім’ї було спричинено моральну шкоду на вказану вище суму.
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
Позивачка порушила питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її вимог.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
В судовому засіданні апелянтка та її представник скаргу з наведених підстав підтримали.
Представник відповідача вважав, що підстав для задоволення скарги немає.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції рішення суду не аргументував: рішення суду мотивувальної частини не містить, що є порушенням ст.215 ЦПК України. Але діючим процесуальним законодавством не передбачено скасування рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суду і вирішити справу по суті.
Між сторонами 14 грудня 2007 року укладеного договір про іпотечний кредит, тобто між сторонами склались договірні відносини, які регулюються умовами, зазначеними в договорі. Обов’язок відшкодування моральної шкоди у випадку порушення умов договору цим договором не передбачено і тому у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до п.1.1 договору позивачка за користування кредитом повинна сплачувати 15% річних /а.с.9-12/, а згідно п.8.9 договору кредитор – відповідач - може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення при настанні будь-якої із наступних обставин: порушення позичальником – позивачкою – кредитної дисципліни, погіршення фінансового стану позичальника, здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ, підвищення ставки за кредитами більш ніж на три відсоткових пункти за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки. Тобто лише в зазначених випадках можлива зміна відсоткової ставки та в порядку, яка зазначена в цьому пункті.
Зі змісту листа відповідача від 26.06.2008 р., після якого відбулось збільшення відсоткової ставки до 2.09% в місяць, вбачається, що таке збільшення проведено у зв’язку з невиконання умов договору між відповідачем та Державною Іпотечною Установою України /а.с.15/.
Зі змісту листа відповідача від 25.12.2008 р., після якого відбулось підвищення облікової ставки до 30% річних, вбачається, що збільшення відсоткової ставки проведено у зв’язку зі зміною курсу долара США /а.с.17/.
З врахуванням наведеного слід зробити висновок про те, що підвищення відсоткових ставок по спірному кредитному договору відбулось в порушення його п.8.9, яким не обумовлено зміни відсоткової ставки виконанням якого-небудь іншого договору його стороною, яка не має відношення до спірного договору та зміни курсу долара США.
У зв’язку зі зміною відсоткової ставки відбулась переплата по кредиту на суму 6 632 грн.84 коп., що не заперечувалось представником відповідача.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги стосовно визнання незаконними дій відповідача по зміні відсоткової ставки за користування кредитом, стягнення 6 632 грн. підлягають задоволенню.
Разом з цим вимоги про визнання недійсним та несправедливим п.8.9 договору задоволенню не підлягають, оскільки на момент укладення договору законодавством таке не заборонялось і, по друге, саме на підставі всіх умов договору, в тому числі і зазначеного пункту, позивачка отримала кредит в сумі 75 750 грн. з якими вона погодилась, підписуючи цей договір.
Вирішуючи питання про стягнення грошової суми за наданні правової допомоги, суд виходить з вимог ч.1 ст.88 ЦПК України: якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Загальна грошова сума позову становить 106 632 грн. 84 коп. /100 тис. грн. моральна шкода та 6 632 грн. зайво сплачена сума/. Як вказано вище, в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити, а до задоволення підлягають вимоги про стягнення 6632 грн. У відсотковому відношенні ця сума становить 6.2% від загальної суми грошових вимог. Позивачкою оплачено за наданні правової допомоги 2 тис. грн. та судові витрати в сумі 333 грн., а 6.2% від цієї суми становить 144 грн. 60 коп. і саме на цю суму вимоги про стягнення за надання правової допомоги підлягають задоволенню
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307,309,314 ЦПК України, судова колегія
Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 лютого 2010 року та додаткове рішення від 14 травня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Дії закритого акціонерного товариства /теперішні назва - публічне акціонерне товариство/ КБ «Приватбанк» по підвищенню в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом по договору про іпотечний кредит від 14 грудня 2007 року, укладеного між зазначеним банком та ОСОБА_1 до 25.08 % та 30% річних визнати протиправними.
Стягнути з публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» в користь ОСОБА_1 6 632 грн. 84 коп. як безпідставно отримані ПАТ КБ «Приватбанк» та 144 грн.60 коп. за надання правової допомоги та судових витрат по справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді :