У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

      31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюк Б.Ю.

суддів –  Фазикош Г.В., Власова С.О.

при секретарі – Добра М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року по справі за позовом Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Закарпатській області до ОСОБА_1, Ужгородської міської ради, де  третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту  на право власності на земельну ділянку ,-

                                  В С Т А Н О В И Л А:  

Вказаним рішенням суду першої інстанції позов Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора задоволено: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 542132 від 10.02.2008 року, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0.0997 га, визнано недійсним і скасовано його державну реєстрацію.

Відповідачка порушила питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована невідповідності висновків суду обставинам справи.

В судове засідання апелянка апелянтка не явилась, хоча про час та місце судового розгляду справи була повідомлена вчасно.

Представник позивача вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, представника позивача та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції констатовано, що при видачі відповідачці державного акту на землю не було отримано погодження меж від суміжного землевласника ОСОБА_2 і це зроблено на підставі висновку спеціаліста НДЕКЦ ГУМВС України в Закарпатській області від 27.03.2010 року за № 461, який є в справі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження відсутності порушень закону відповідачкою, оскільки акт узгодження меж земельної ділянки підписувала саме ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Твердження апелянткою підписання акту узгодження меж третьою особою не підтверджено жодним доказом і тому до уваги не може бути прийнятий.

Такі доводи апеляційної скарги як тривалий час користування відповідачкою земельною ділянкою, стосовно якої виданий державний акт про право власності, відсутності виклику до суду представника ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» не мають відношення до обгрунтування предмета позову і тому не приймаються до уваги.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст.ст.307,308,314  ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:        

    Судді :