Справа № 22-438 2007 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 44 Федчишена С.А.
Доповідач Пащенко Л.B.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області від 26.03.2007 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Нагорняка В А.
Суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І. При секретарі: Руденко О.М. Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
На рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про порушення прав і свобод у зв'язку з невиконанням обов'язків, передбачених житловим законодавством, та відшкодування моральної шкоди, -
Встановила:
ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ВАТ «Вінницяобленерго» про порушення прав і свобод у зв'язку з невиконанням обов'язків, передбачених житловим законодавством, та відшкодування моральної шкоди.
В заяві зазначав, що гуртожиток по АДРЕСА_1знаходиться на балансі ВАТ «Вінницяобленерго». Він проживає в даному гуртожитку з 07.06.1977 року, а в кімнаті 54-2 - з 04.06.2003 року.
Рішення виконавчого комітету про реєстрацію даного житлового будинку, як гуртожитку і висновку санепідемстанції на право його заселення як гуртожитку
немає.
В зв'язку з проведенням відповідачем реконструкції приміщень культурно-побутового і комунального призначення у вересні 2001 року світлиці, кімнати для занять, пральні, сушилки, камери схову, кімнати для прийому гостей, для використання в інших цілях, право на користування статусом гуртожитку втрачено.
Прибудинкову територію відповідачем реконструйовано в автостоянку, більшість зелених насаджень зрізано. Погіршення умов проживання і відпочинку сталося в результаті самовільного проведення будівельних робіт по реконструкції першого поверху в ресторан, другого - в медичну частину, а на третьому поверсі розібрано житлові приміщення, кухню і санвузли. Ресторан і медична частина працювали з 2002 року по 2006 рік, не будучи прийняті в експлуатацію.
Вважає, що протиправними діями адміністрації ВАТ «АК Вінницяобленерго» по погіршенню умов проживання йому завдано моральну шкоду у вигляді психічних і душевних страждань. Порушено права, як споживача, на достатній рівень споживання, належну якість та об'єм послуг, їх безпеку, на надання доступної інформації про кількість і вартість послуг.
Тому просив суд заборонити відповідачу проводити будівельні роботи по реконструкції гуртожитку без отримання відповідного дозволу, зобов'язати
відповідача відновити зруйновані житлові і спеціальні приміщення гуртожитку на 1-3 поверхах, скасувати дію договору оренди від 07.11.2003 року, а також стягнути на його користь моральну шкоду, яку він оцінює в 8 000 грн., та винагороду за втрату ним робочого часу в 2002-2003 роках на організацію судового захисту, виходячи з мінімального розміру заробітної плати.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.
При вирішенні спору судом встановлено, що рішенням Вінницького міськвиконкому від 02.09.1976 року №521 було затверджено акт державної прийомки до експлуатації, закінченого будівництвом, гуртожитку на 163 місця виробничого енергетичного об'єднання «Вінницяобленерго» по АДРЕСА_1 житловою площею 983 кв.м., корисною площею 1879 кв.м..
Рішенням Вінницького міськвиконкому від 27.07.2000 року №1006 надано дозвіл ВАТ «АК «Вінницяобленерго» на проектування реконструкції їдальні по АДРЕСА_1в кафе.
Згідно рішення Вінницького міськвиконкому від 29.03.2001 року №522 ВАТ «АК «Вінницяобленерго» надано дозвіл на проектування реконструкції приміщень 2-го поверху АДРЕСА_1 в медичну частину.
Рішенням міськвиконкому від 28.12.2001 року за №2437 ВАТ «АК «Вінницяобленерго» було надано дозвіл на проектування реконструкції з добудовою гуртожитку по АДРЕСА_1в торгівельний виробничо-оздоровчий комплекс.
Судом також встановлено, що 07.11.2003 року між регіональним відділенням ФДМ України у Вінницькій області і ВАТ «АК «Вінницяобленерго» було укладено договір оренди державного майна, яке не увійшло до статутного фонду, але знаходиться на балансі ВАТ «АК «Вінницяобленерго», згідно якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 748,36 кв.м., розташоване в АДРЕСА_1
Згідно листа управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради від 25.09.2006 року обстеженням на місці гуртожитку по АДРЕСА_1виконання будь-яких будівельних робіт на даний час не виявлено.
Матеріалами справи встановлено, що на 3-му поверсі проводиться капітальний ремонт за рахунок відповідача відповідно до припису №764 від 30.09.2002 року Вінницької міської СЕС та вимог Типового положення про гуртожитки.
Позивач ОСОБА_1. згідно ордеру №2 від 07.04.2003 року проживає в даному гуртожитку в кімнаті №54-2 житловою площею 6,1 кв. м., яку йому було надано в зв'язку проведенням капітального ремонту 3-го поверху приміщень гуртожитку, на підставі п.23 Типового положення про гуртожитки.
Згідно рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 10.10.2006 року з ОСОБА_1. стягнуто на користь ВАТ «АК «Вінницяобленерго» за користування житлом в гуртожитку з 01.06.2003 року по 01.06.2006 року 972, 80 грн. та з 01.06.2006 року по вересень 2006 року - 128 грн.
Врахувавши вищевказані обставини, суд прийшов до правильного висновку про відмову позивачу в задоволенні вимог про порушення прав і свобод у зв'язку з
невиконанням обов'язків, передбачених житловим законодавством, оскільки ОСОБА_1. не обґрунтував та не довів достовірними та переконливими доказами того, що відповідач проводить в гуртожитку будь-які будівельні роботи без дотримання відповідних дозволів; що приміщення 1-3 поверхів зруйновані і підлягають відновленню, тобто, що відповідачем порушено його права і свободи.
Відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вірно виходив з того, що позивачем не доведено, що така шкода була йому заподіяна відповідачем, не зазначено ним в чому вона полягає та з яких міркувань він обрахував розмір моральної шкоди. А тому залишено без задоволення і вимогу позивача про стягнення винагороди за втрату ним робочого часу в 2002-2003 роках на організацію судового захисту, як похідну від інших вимог і безпідставну.
Таким чином, суд повно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін, ретельно перевірив їх доводи та заперечення, дав оцінку доказам та постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.
З доданих до заперечень на апеляційну скаргу документів видно, що відповідачем в лютому 2007 року гуртожиток по АДРЕСА_1 передано у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці (рішення міськвиконкому №160 від 08.02.2007 року, акт приймання-передачі у комунальну власність гуртожитку, наказ Управління житлового господарства міськради від 15.02.2007 року).
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня проголошення.