№ 2-18/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 грудня  2010  року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді                 Дмитрієва О.Ф.

при секретарі                     Гавриленко Л.В.,

за участю позивача                            ОСОБА_1

представників позивача                 ОСОБА_2

                            ОСОБА_3

відповідача                         ОСОБА_4

представника відповідача                         ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 28 жовтня 2008 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди , посилаючись на те, що 14 липня 2007 року приблизно о 18 годині на території гаражів в смт. Новий Світ Старобешівського району Донецької області  відбулась дорожньо – транспортна пригода (надалі – ДТП), в якій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1, здійснюючи поворот праворуч на перехресті виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ-31029 державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 Згідно висновку судової авто технічної експертизи від 4 квітня 2008 року дії відповідача не відповідали вимогам п.10.5 Правил дорожнього руху України та знаходились у причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.  Постановою судді Старобешівського районного суду Донецької області від 24 квітня 2007 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП.  Внаслідок ДТП позивачу діями ОСОБА_4 заподіяна матеріальна шкода: пошкодження автомобіля – 4501,16 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження – 174,36 грн.  Своїми діями відповідач крім матеріальної шкоди, заподіяв ОСОБА_1 моральні страждання. Він хвилювався за пошкоджене майно та відсутність матеріальних засобів для його виправлення спричиняє йому постійні хвилювання, переніс емоційне та психічне напруження. Просить стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки  4501,16 грн., вартість товарознавчого дослідження в сумі 174, 36 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та сплачені судові витрати.

Відповідач 21 листопада 2008 року подав письмові заперечення проти позову, вказуючи, що ДТП виникла з вини позивача. 14 липня 2007 року намагаючись заїхати в гаражний масив ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу дороги, чим перешкоджав відповідачу рух. Для запобігання зіткнення транспортних засобів ОСОБА_4 вжив всі можливі заходи та виконав вимоги п.10.1, п.16.11 Правил дорожнього руху України. Позов вважає незаконним та у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Позивач, представники позивача у судовому засіданні свої вимоги підтримали, вказуючи, що результати розгляду цивільної справи свідчать про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в повному обсязі. Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість відвернути дорожньо-транспортну пригоду та саме його дії перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з негативними наслідками, що настали. Винність відповідача у ДТП підтверджується постановою судді Старобешівського районного суду Донецької області від 24 квітня 2007 року, висновками експертиз та поясненнями свідків. Внаслідок ДТП у позивача відбулось загострення хвороб і він змушений був тривалий час лікуватись стаціонарно в Старобешівській ЦРЛ. 31 травня 2008 року померла дружина ОСОБА_1 вважають, що однією з причин є вищезазначена криза та негативні зміни в житті сім’ї.

Відповідач, представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, вказуючи, що докази позивача не свідчать в повному обсязі про наявність вини ОСОБА_4 Після пригоди ОСОБА_1 намагався зачинити двері автомобіля, що призвело до обсипання краски з поверхні задньої лівої двері на дорогу. Таким чином, автомобіля відповідача на вказаному місці осипу не було та зіткнення пройшло у взаємній динаміці.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказував на те, що він 14 липня 2007 року рухався через гаражі додому. З гаражів направо повернув автомобіль ВАЗ, назустріч йому рухався автомобіль ГАЗ. Обидва автомобілі намагалися уникнути зіткнення, але не змогли. При зіткненні обидва автомобілі рухались. Він бачив, що водій автомобіля ГАЗ хлопав дверми, внаслідок чого осипалося лакофарбне покриття. На стороні автомобіля ВАЗ бачив решітку радіатора автомобіля. При огляді місця події він був понятим.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказував на те, що, він 14 липня 2008 року рухався на своєму автомобілі за автомобілем ГАЗ. Саме зіткнення автомобілів не бачив. При огляді місця події він був понятим.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказував на те, що він працює працівником ДАІ. 14 липня 2007 року виїздив на місце дорожньо-транспортної події за участі водія ОСОБА_4 та водія ОСОБА_1 На місці події склав протокол огляду та схему. На схемі всі розміри зазначено вірно. При огляді місця події у водія ОСОБА_4 та водія ОСОБА_1 були різні версії місця зіткнення автомобілів.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказував на те, що він 14 липня 2008 року рухався на своєму автомобілі ВАЗ-2111 за автомобілем ГАЗ на відстані 11-15м. Автомобіль ВАЗ виїздив з повороту, призупинився та різко почав виїжджати. Автомобіль ГАЗ прийняв вправо і зупинився. Автомобіль ВАЗ зіткнувся на смузі руху автомобіля ГАЗ. При зіткненні, автомобіль ГАЗ вже не рухався.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні вказував на те, що 14 липня 2007 року їхав пасажиром в автомобілі ОСОБА_9, на передньому сидінні. Спереду їхав автомобіль ГАЗ, якому назустріч виїздив автомобіль ВАЗ. Автомобіль ГАЗ прийняв вправо і зупинився, при цьому автомобіль ВАЗ зіткнувся з ним. Зіткнення відбулося на смузі руху автомобіля ГАЗ, який вже не рухався.

 Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, розглянувши справу  в межах заявлених позовних вимог суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив такі факти й відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Про подію ДТП та вину ОСОБА_4 в її скоєнні вказує постанова Старобешівського районного суду Донецької області  від   24 квітня 2007 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова не оскаржена та не скасована у встановленому  порядку, тому ця обставина, не підлягає доказуванню згідно приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати  які  особа  зробила або мусить  зробити для відновлення  свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 14 липня 2007 року о 19 годині 25 хвилин на території гаражів в смт. Новий Світ Старобешівського району Донецької області   ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1, який йому належить (на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке видане 4 жовтня 2005 року), здійснюючи  поворот праворуч  виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ-31029 державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, який його належить (на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке видане 25 липня 2001 року).

Згідно висновку спеціаліста №176 від 30 жовтня 2007 року, підготовлений НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області вартість матеріальної шкоди, спричиненої позивачу складає 4501,16 гривень. Оскільки при проведені оцінки майна дотримано вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд відповідно до статті 57 ЦПК України приймає цей доказ на підтвердження розміру завданих позивачеві збитків.

  Відповідно до висновку судової авто технічної експертизи № 4376\18 від 04.04.2008 року дії ОСОБА_4 не відповідали вимогам Правил дорожнього руху та знаходяться у причинному зв’язку з настанням ДТП. Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 24.04.2007 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а справа на підставі ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи строків) закрита.

    Згідно висновку судової трасо логічної та авто технічної експертизи №334-335 від 23 жовтня 2010 року водій ОСОБА_4 мав технічну можливість відвернути дорожньо-транспортну пригоду та його дії перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою. Доводи  відповідача щодо незгоди із висновком судової трасо логічної та авто технічної експертизи №334-335 від 23 жовтня 2010 року, суд вважає надуманими й безпідставними, оскільки даний висновок, як належний та допустимий доказ є докладним описом проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Суд дослідивши матеріали справи, виходячи з принципу розумності та справедливості, встановив, що шкода завдана ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди відбулась з вини відповідача, оскільки дії ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв’язку між порушенням ним Правил дорожнього руху України та завданою шкодою.

    У зв’язку із  ДТП ОСОБА_1 поніс матеріальні витрати зі сплати вартості  проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 174,36 грн. що підтверджується квитанцією оплати від 31 жовтня 2007 року. Всі вказані витрати понесені ОСОБА_1 у зв’язку із пошкодженням його особистого майна, що повністю підтверджується матеріалами цивільної справи та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 4675,52 грн.

Частковому задоволенню підлягають  вимоги позивача про стягнення  моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31.03.1995 року № 4  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Судом встановлено, що неправомірними діями відповідача завдано душевних страждань позивачеві. Він хвилювався за пошкоджене майно та відсутність матеріальних засобів для його виправлення спричинило йому постійні хвилювання, переніс емоційне та психічне напруження. За вказаних обставин, суд оцінивши глибину душевних та психічних переживань  позивача,  враховуючи  відсутність його вини у дорожньо-транспортній пригоді та керуючись принципом розумності й справедливості стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 1000 гривень, що на думку суду є адекватною компенсацією.  

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать: витрати, пов’язані із… проведенням судових експертиз.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі  30,00грн. та витрати, пов’язані із проведенням судової авто технічної експертизи в сумі 516 гривень 24 копійки (відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера серія 12 АААЛ 405574 від 9 жовтня 2009 року).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 88, 213, 214, 215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків  4501 гривню 16 копійок, відшкодування вартості  товарознавчого дослідження  в сумі 174 гривні  36 копійок,  в якості відшкодування вартості судової авто технічної експертизи в сумі 516 гривень 24 копійки, в якості відшкодування моральної шкоди 1000 гривень, сплачений при зверненні в суд судовий збір в сумі 55 гривень 25 копійок, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 гривень, а всього 6277 гривень 1 копійку.

    У задоволенні решти вимог відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено  в Апеляційний суд Донецької області  через Старобешівський районний суд протягом десяти днів  з дати  проголошення.

Суддя: