Копія: справа № 2-1493/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді          - Цвітайло П.В.,

при секретарі              -  Дрижирук Л.М.,                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8», про стягнення невиплаченої заробітної плати, заборгованості за відрядження, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди;-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8», про стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 10453 гривень 30 копійок, заборгованості за відрядження в сумі 3222 гривень 68 копійок, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди в сумі 7880 гривень.

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_1, свої позовні вимоги підтримав повністю і просить задовольнити їх з підстав викладених у позовній заяві, пояснивши суду, що   в теперішній час ніде офіційно не працює в центрі зайнятості не перебуває, і хоче отримати свої гроші, які заробив працюючи в «Мостобудівельному управлінні № 8».

Представник відповідача – Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8», у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Представник відповідача – Чуб М.В., який діє на підставі довіреності від 01 березня 2010 року (а.с. 31) надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника відповідача (а.с. 32), при цьому, надавши до суду письмове заперечення на позовну заяву (а.с. 30), зазначивши в ній, що позов визнають частково, а саме в частині  позовних вимог, щодо заборгованості по заробітній платі в сумі  10453 гривень 30 копійок, компенсації за відрядження в  сумі 3222 гривень 68 копійок та суму середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати в сумі 4728 гривень 24 копійки.

Виходячи із змісту  ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

  Фактичне визнання відповідачем пред’явленого позову  в частині  позовних вимог, щодо заборгованості по заробітній платі в сумі  10453 гривень 30 копійок, компенсації за відрядження в  сумі 3222 гривень 68 копійок та суми середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати в сумі 4728 гривень 24 копійки не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, заслухавши пояснення позивача, системно дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

 Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, прийнятий на роботу з 10 березня 2006 року до Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8», що підтверджується наказом № 17-к від 10.03.2006 року (а.с. 34) та світлокопією трудової книжки з відповідним записом  (а.с. 5 зворотна сторона).

Відповідно до наказу № 9-к від 28 квітня 2010 року, Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8», ОСОБА_1,  28 квітня 2010 року був звільнений з посади згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін (а.с. 33) , про що зроблено відповідні записи в трудовій книжці (а.с. 5 зворотна сторона).

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення невиплаченої заробітної плати.

Стаття 43 Конституції України проголошує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Виходячи із вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

 Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

           Відповідно до вимог ст. 121 КЗпП України  працівники мають право на відшкодування витрат  та  одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Відповідач не виплатив ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 10453 гривень 30 копійок та   заборгованості компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями  в сумі 3222 гривень 68 копійок, що підтверджується світлокопією довідки про заборгованість по заробітній платі № 153 від 21 жовтня 2010 року, яку надало керівництво відповідача (а.с. 8).

З огляду  на  вище наведене суд вважає, що за таких обставин,  позивач при звільненні мав повне законне право на виплату йому заборгованості по заробітні платі та компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями  в повному обсязі, тому позовна вимога щодо стягнення заборгованості по заробітні платі в сумі 10453 гривень 30 копійок та   заборгованості компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями  в сумі 3222 гривні 68 копійок  підлягає до повного задоволення. Крім цього, відповідач дані позовні вимоги фактично визнав в повному обсязі, що підтверджується вище зазначеним запереченням (а.с. 30).

 Стосовно позовної вимоги щодо стягнення відшкодування за затримку розрахунку при звільненні у розмірі його середньомісячного заробітку.

           Відповідно до вимог с. 117 КЗпП України в разі невиплати  з  вини  власника  або  уповноваженого  ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього  Кодексу,   при  відсутності  спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по  день  фактичного розрахунку.

 Виходячи із змісту ст. 117 Кодексу законів про працю України орган,  який виносить рішення по суті спору і визначає розмір відшкодування за час затримки  розрахунку при звільненні.

 Відповідно до довідки Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8», яка надана на вимогу Котелевського районного суду Полтавської області, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 791 гривню 57 копійок, а середньоденна заробітна плата становить 82 гривні 60 копійок (а.с. 35).

При визначенні розміру відшкодування за час затримки виплати заробітної плати при звільненні суд враховує суму, на яку позивач має право, порівняно із середнім заробітком і фактичною заборгованістю по заробітній платі (Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13), а так-як позивач звільнений 28.04.2010 року на момент розгляду справи становить 7 місяців 22 дні то сума відшкодування за весь час затримки становить 7358 гривень 19 копійок, сума загальної заборгованості по заробітній платі становить 10453 гривень 30 копійок, то на думку суду дане відшкодування не є співмірним до загальної забргованості, тому дана позовна вимога щодо стягнення відшкодування за затримку розрахунку при звільненні підлягає частковому задоволенню на суму, яку фактично визнає відповідач в розмірі 4728 гривень 24 копійки, яка відповідатиме засадам справедливості та розумності.

 Стосовно позовної вимоги щодо стягнення  моральної шкоди у розмірі 7880 гривень.

Стаття 237-1 Кодексу законів про працю України   передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В судовому засіданні з пояснень позивача та досліджених документів встановлено, що дійсно він на протязі більше семи місяців не отримував заробітну плату, що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.  

Таким чином, з урахуванням зібраних та досліджених у судовому засіданні всіх доказів та їх належною оцінкою, суд приходить до переконання, що позивач – ОСОБА_1  дійсно зазнав моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях тому, що він тривалий час в порушення вимог чинного трудового законодавства не отримував заробітну плату, яка йому була необхідна для свого утримання.

Разом з тим, суд вважає за можливе заявлений позов в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково, вважаючи суму позову дещо завищеною.

З огляду на наведене вище суд вважає, що з Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8» необхідно стягти на користь позивача – ОСОБА_1 500 гривень в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка буде співмірною і в повній мірі компенсує позивачу завдані йому моральні страждання.  

Задовольняючи позовні вимоги позивача до Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8», про стягнення невиплаченої заробітної плати, заборгованості за відрядження, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди –  частково, суд виходить із засад справедливості, виваженості, розумності, відповідно до вимог ст. 3 ч.1 п. п. 5,6 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача на користь позивача необхідно стягти сплачені позивачем судові витрати (а.с. 1-2).    

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215,  ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 121, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 3, 23 ЦК України, суд

                                                                     ВИРІШИВ:

   Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8», про стягнення невиплаченої заробітної плати, заборгованості за відрядження, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середньомісячної заробітної плати та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягти з Закритого акціонерного товариства «Мостобудівельне управління № 8»  (місцезнаходження: м. Полтава, вул. Ливарна, 7,)  на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 10453 гривень (десять тисяч чотириста п’ятдесят три) гривні 30 копійок, заборгованість компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями  в сумі 3222 (три тисячі двісті двадцять дві) гривні 68 копійок, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні у розмірі  4728 (чотири тисячі сімсот двадцять вісім) гривень 24 копійки,  моральну шкоду в розмірі 500 (п’ятсот) гривень та судові витрати в сумі 61 (шістдесят одну) гривню 50 копійок.  А остаточно 18965 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) гривень 72 копійки.

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

Рішення суду в межах заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

 Апеляційна скарга на рішення Котелевського районного суду Полтавської області може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя

Котелевського райсуду  

Полтавської області                                                                                               П.В. Цвітайло