Справа 2-а-622-10

                                                          ПОСТАНОВА

                                                                   Іменем України

         « 24 » грудня  2010 року.                     м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі

      головуючого судді –    Канівця Л.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду  України у  Володимир-Волинському районі  про визнання дії Управління пенсійного фонду у  Вол.-Волинському щодо недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії протиправними  ,  зобов’язати суб’єкта владних повноважень  здійснити  виплату  недоплаченої  як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги  до пенсії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до  Управління Пенсійного Фонду  України у Володимир-Волинському районі про зобов’язання суб’єкта владних повноважень  виплатити недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу  до пенсії.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2010 років позивачу така допомога не нараховувалася та не виплачувалася . Просить суд зобов’язати відповідача провести виплату недоплаченої йому щомісячної  соціальної допомоги як дитині війни за період  з 1 січня 2008 року  по 2010  року включно.

Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду від 21 грудня  2010 року позивачу відмовлено у  поновленні строку звернення до суду з позовною заявою за період з  01 січня 2008 року по 20 червня  2010 року , а позовну заяву в частині  позовних вимог щодо зобов’язання Управління пенсійного Фонду України у Володимир-Волинському районі   здійснити виплату  недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги  до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2008 року по 20 червня 2010 року  залишено без розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився  . Подав до суду заперечення проти позову в яких зазначив, що державна соціальна допомога дітям війни здійснювалась на підставі законів та постанов , в межах коштів , які були виділені державним бюджетом для таких виплат . Просить суд врахувати , що позивачем пропущений строк для звернення до суду , а тому в задоволенні позову слід відмовити і справу розглядати у їх відсутність.

Сторонами подані клопотання про розгляд справи без їх участі. Суд, задовольнивши клопотання сторін, судовий розгляд здійснює в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази , з’ясувавши дійсні обставини справи , суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни. Знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі ,  Волинської області. Протягом 2006-2007 років йому нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни , а протягом 2008 року позивачу нараховувалася та виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Зазначені обставини підтверджені пенсійним посвідченням позивача із проставленням штампу « дитина війни », повідомленням відповідача про відмову у виплаті зазначеної допомоги.

Статтею  6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року , який набрав чинності з 01.01.2006 року , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 %   мінімальної пенсії за віком.

 Як визначено ст.  3 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

Дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», згідно із  п.12 ст.71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік » від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст.. 111 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік », якою передбачено , що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується  замість пенсії , відповідно до ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » виплачується особам , які є інвалідами ( крім тих , на яких поширюється дія закону України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту « ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки , встановленої для учасників війни.  

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року   № 6 рп./2007р. були визнані неконституційними положення пункту 12  статті   71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік », яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » .Положення п.12 ст.71 Закону України                          « Про Державний бюджет України на 2007 рік », які визнані неконституційними  , втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення , у якому, крім того , було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами , що  виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » ( п.41 розділу ІІ ) від 28.12.2007 року , який набрав чинності 01.01.2008 року , змінено редакцію ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту » ) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  №10 – рп. /2008 було визнано таким, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) пункт 41 розділу ІІ « Внесення змін до деяких законодавчих актів » Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України », отже вони втратили чинність з 22.05.2008 року. Положення пункту 41 розділу ІІ                                   « Внесення змін до деяких законодавчих актів України » Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », які визнані неконституційними , втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення , у якому , крім того , було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами , що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Відповідно до ст.. 54 Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік »

 розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України , цим Законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України « Про державний бюджет на 2009 рік » ( що має однакову юридичну силу , які і закон України                    « Про соціальний захист дітей війни « )  у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто , у даному випадку застосовується спеціальний закон , яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб – Закон України « Про соціальний захист дітей війни » . Тотожні положення містить ст.. 52 Закону України « Про державний бюджет України на 2010 рік ».

    Статтею 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » передбачено , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету  України.

    Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 80-2 , у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 ( зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року ) управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок ) і виплачує пенсії , допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Тому суд приходить до висновку , що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , як це передбачено ст.6   Закону України « Про соціальний захист дітей війни » .

    Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів , призначених на ці виплати , судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити , що реалізація особою права , що пов’язане з отриманням бюджетних коштів , яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно –правових актах національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань , тобто посилання суб’єкта владних повноважень на відсутність коштів , як на причину невиконання своїх зобов’язань , не береться до уваги.

У відповідності до вимог ч.2  ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за  захистом прав , свобод  та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлене інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

 Таким чином , на думку суду , підлягають до задоволення вимоги позивача в частині проведення нарахування  та виплати підвищення до пенсії як дитині війни в межах шестимісячного строку звернення до суду , за період з 20 червня  2010 року по день розгляду справи судом ,  тобто  24 грудня  2010 року включно в розмірі 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з урахуванням виплачених сум.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

      Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і  законами України.  

      Згідно  ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного  позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень.

КЕРУЮЧИСЬ с т.ст.9,11,71,158-161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства , на підставі Закону України « Про соціальний захист дітей війни », Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік », Рішення Конституційного суду України № 6-рп /2007 від 09.07.2007 року , Рішення Конституційного Суду України                            № 10- рп. /2008 від22. 05.2008 року , суд, -

ПОСТАНОВИВ:  

    Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у                                          Володимир-Волинському районі  щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 20.06.2010 року до 24.12.2010 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Володимир – Волинському районі  провести   ОСОБА_1  нарахування  та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 20 червня   2010 року по 24 грудня 2010 року  включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з врахування виплачених сум.

    В решті позовних вимог відмовити.

    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Головуючий