№ 1-3/10\1605

ВИРОК

іменем України

24 грудня 2010 року Гребінківський районний суд Полтавської області в складі:

        головуючого – судді Татіщевої Я.В.

        при секретарі – Дмитренко В.П., Сапа А.М., Кузуб В.В.

        за участю прокурора – Юрченка С.Л., Мандро-Апродова А.В.

        адвоката – ОСОБА_1

        захисника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гребінка справу про обвинувачення

ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гребінка, Полтавської області, грузина, громадянина України,                                                                     маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей,  з повною загальною середньою освітою,  працюючого   сушарним  майстром ТОВ «Інтер- Агро»,  мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 11  червня 2008 року  Гребінківським районним судом Полтавської області за ч.3,5 ст.185, ч.3 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.3 КК України, -

встановив:

1.  В ніч на 16 лютого 2009 року ОСОБА_3, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, у внутрішньому дворі загального користування по АДРЕСА_2, за попередньою змовою з  ОСОБА_4, кримінальна справа відносно якого виділена у окреме провадження, з корисливих спонукань, таємно викрали належний  потерпілому ОСОБА_5 моторолер «Viper Street 50» вартістю 4640 грн. 50 коп.

2.  В ніч з 08 на 09 квітня 2009 року ОСОБА_3, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, з коридору будинку АДРЕСА_1 таємно викрав моторолер «Honda Tact», який належить ОСОБА_6, вартістю 2055 грн. 90 коп.

    Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.3 КК України не визнав, від дачі показів на досудовому слідстві відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України, в судовому засіданні пояснив, що жодної з вищезазначених крадіжок не скоював, з моторолером «Viper Street 50» він погодився допомогти ОСОБА_4 у його ремонті.

    Однак вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначених злочинів   повністю доведена зібраними по справі та дослідженими у суді доказами.

    По епізоду 1:

- показаннями ОСОБА_4, кримінальна справа відносно якого виділена у окреме провадження, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який пояснив, що 15 лютого 2009 року, близько 20-00 години він знаходився на залізничній станції м. Гребінка та випадково зустрівся з ОСОБА_3, якому він запропонував за компанію поїхати з ним в м. Пирятин, до його знайомого з метою вияснити у нього на рахунок роботи. ОСОБА_3 погодився і дизелем о 20-25 год. вони прихали на залізничну станцію м. Пирятина, звідки удвох пішли до знайомого ОСОБА_4, ОСОБА_7, але у нього вдома нікого не було. Після цього, вони повернулися на залізничний вокзал м. Пирятина, де у одному з кафе поблизу вокзалу купили собі горілки та закуски. Випили  по 200 грам горілки і прогаяли дизель на м. Гребінку о 23-00 год., тому посиділи ще у кафе до близько до 00-00 год. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли з кафе та удвох пішли у напрямку АС № 1 м. Пирятина, щоб йти на попутній транспорт до м. Гребінка. Проходячи через військове містечко, це вже було 16 лютого 2009 року, після 00-00 год, але точно часу він сказати не може. В цьому військовому містечку між двома п’ятиповерхівками, у дворі вони побачили стоячий на снігу скутер сірого кольору «Вайпер Стріт 50», чий то був скутер вони не знали. Вони вирішили цей скутер вкрасти та на ньому доїхати до м. Гребінка, а потім продати цей скутер, а гроші поділити між собою, щоб було за що жити. Тому ОСОБА_4 взяв цей скутер за руля і спільно з ОСОБА_3, не заводячи двигуна, вивів цей скутер з двору на дорогу і там ОСОБА_3 відкруткою, яку знайшов у багажнику цього ж скутера, який був не зачинений, перемкнув дроти замка запалення і завів двигун скутера, після чого ОСОБА_3 сів за кермо цього викраденого ними скутера, а ОСОБА_4 сів позаду нього і вони удвох приїхали викраденим скутером до м. Гребінка, де поставили його прямо у дворі за місцем проживання ОСОБА_4, після чого порозходилися по домівках. Через пару днів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зустріли в м. Гребінка спільного знайомого ОСОБА_8, у якого запитали, чи не знає він, кому можна продати не крадений моторолер. Він сказав, що моторолер може купити ОСОБА_9, якого знали і ОСОБА_4 з ОСОБА_3  Наступного дня вони на викраденому скутері поїхали на роботу до ОСОБА_9, який працює у ВЧД. ОСОБА_3 залишився біля моторолера на вул. Петровського, навпроти школи № 4, а ОСОБА_4 пішов на роботу до ОСОБА_9, якого на роботі не було. Коли ОСОБА_4 повернувся до моторолера, то там ОСОБА_3 не було, а натомість там стояли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_9  придбати скутера за 1000 гривень. Останній погодився і придбав скутера «Вайпер Стріт» 50» за 1000 гривень. Вони домовилися, що ОСОБА_9 спочатку віддасть 500 грн., а потім решту. На запитання ОСОБА_9 щодо належності скутера ОСОБА_4 сказав йому, що скутер не крадений, а належить йому, а продає він його, тому що потрібні терміново гроші. Отримані 500 гривень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поділили між собою порівну, оскільки ОСОБА_3 через деякий час підійшов на те місце де стояв моторолер. Потім вони розійшлися по домівках. Свою частку грошей ОСОБА_4 витратив на продути харчування. Після продажу скутера ОСОБА_4 бачив ОСОБА_9 та чув від нього, що він перепродав придбаного скутера ще комусь, але кому він не знає ( том № 2 а.с. 202-203);

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні, який показав, що 15 лютого 2009 року близько 20-00 год. він на скутері «Вайпер Стрит 50» приїхав до місця свого проживання у двір загального користування до п'ятиповерхівки у старому військовому містечку м. Пирятина за адресою АДРЕСА_3, та поставив скутера на ґрунтовому покритті, навпроти під'їзду № 2 цього будинку, де він проживає в квартирі № НОМЕР_1 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_10, замкнувши руля та увімкнувши на скутері сигналізацію. Близько півночі цього ж дня він перед сном покурив на кухні своєї квартири і бачив свого скутера на тому ж місці, де його і залишив, після чого, покуривши,  ліг спати та спав до ранку. Нічого і нікого підозрілого за цю ніч, ні на вулиці, де він полишив скутера, ні в їхньому під'їзді, він не бачив і не чув, сигналізації не чув. Вранці 16 лютого 2009 року близько 7-00 год. ранку. Він прокинувся і побачив у вікно квартири відсутність належного йому скутера «Вайпер Стрит 50». Він вибіг на вулицю, оббігав усю територію військового містечка, прилеглої території, однак свого скутера не виявив. Ніяких слідів на місці, де до зникнення стояв скутер він не побачив. Зразу до міліції з цього приводу він не звертався в надії на те, що хтось може пожартував та скутера йому повернуть, або він і сам його знайде. Потім, коли уся надія вичерпалася, то він звернувся із заявою до Пирятинського РВ про крадіжку свого скутера. Хто вкрав його скутера він не знав, особисто він нікого не підозрював. Цивільний позов підтримав на суму 4000 грн.;

- показаннями свідка ОСОБА_10, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, яка показала, що вона проживає в АДРЕСА_3, у другому під'їзді п’ятиповерхового блочного будинку, розташованого у старому військовому містечку. Вона проживає спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 15 лютого 2009 року близько 20-00 год. ОСОБА_5 скутером «Вайпер Стрит 50» приїхав до місця їхнього проживання та поставив скутера на ґрунтовому покритті навпроти під'їзду № 2 цього будинку, де вони проживають. Скутера він поставив на те ж місце, де часто його залишав, це вона бачила з вікна квартири, бо на той час була на кухні. Близько 22-00 год. цього дня вона лягла спати, а ОСОБА_5 ще не спав. Нічого і нікого підозрілого за цю ніч, ні на вулиці, ні в їхньому під'їзді, вона не бачила і не чула. Близько 7-00 год. ранку вони прокинулись. Вона почула, що ОСОБА_5, відчинивши вхідні двері, вийшов з квартири. Коли вона була на кухні, то побачила з вікна, що скутера на місці немає. Через деякий час, ОСОБА_5 повернувся до квартири та повідомив їй, що належний йому скутер «Вайпер Стрит 50» зник. Пізніше він звернувся із заявою про крадіжку свого скутера. Хто вкрав скутера їй не відомо,  нікого не підозрює;

- показаннями свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, який показав, що в першій декаді березня 2008 року він придбав собі скутера «Вайпер Стрит 50» сірого кольору з об'ємом двигуна 49 куб.см. за 5 800 гривень . В квітні цього ж року у нього склалася складна фінансова ситуація, тому він був вимушений продати вищевказаного скутера своєму знайомому ОСОБА_5 за 4 000 гривень. У зв'язку з цим ніякого відношення до скутера «Вайпер Стрит 50» він не має, оскільки всі права на скутера має тільки ОСОБА_5 Крім того, він чув від самого ОСОБА_5, що в ніч на 16 лютого 2009 року біля під'їзду його будинку вищевказаного скутера хтось вкрав, хто скоїв цю крадіжку, йому не відомо;

- показаннями свідка ОСОБА_9, дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, який показав, що у лютому місяці 2009 року, точніше дати він сказати  не може, ще лежав сніг, в обідній час він йшов на роботу з обіду і в районі Гребінківської ЗОШ № 4, це по вул. Петровського, він зустрів свого знайомого ОСОБА_4, він був з хлопцем на ім’я здається ОСОБА_17. Поряд з ними стояв скутер сірого кольору, назва скутера здається була «Вайпер». Він зупинився. У розмові з ним ОСОБА_4 запропонував йому придбати у нього скутера, що стояв із ним поряд, за 1000 гривень. Він оглянув цього скутера, у нього була розбита передня фара та тріснуті передні щитки. Він погодився купити цього скутера. На його запитання до ОСОБА_4 щодо належності цього скутера, той його запевнив, що скутер належить йому, і в нього є на нього документи, які він надасть  пізніше. На той час він мав при собі 500 гривень однією купюрою, оскільки перед цим він отримав зарплату. Ці 500 гривень він віддав ОСОБА_4, а решту домовився віддати йому дещо пізніше. ОСОБА_4 віддав йому скутера, він його завів, скутер був без замка і заводився напряму, стартерною ніжкою, після чого він поїхав цим скутером на роботу, потім з роботи додому. Днів через п'ять після покупки цього скутера він його перепродав своєму знайомому ОСОБА_12 з с. Рудка Гребінківського району за 1200 гривень. У квітні 2009 року він віддав ОСОБА_4 за купленого у нього скутера «Вайпер» ще 350 гривень, а решту 150 гривень ще йому винен. Про те, що він придбав у ОСОБА_4 крадений скутер, він не знав і почув про це тільки у міліції. ( том № 2 а.с. 149 );

- показаннями свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні, який показав, що у 20 числах березня 2009 року, точніше дати він сказати не може, до нього на  мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_9, який запитав його, чи не потрібен йому двигун до скутера, оскільки він знав, що у нього є власний скутер « Діфіан», але двигун на ньому поламався. Він відповів, що приїде до ОСОБА_9 додому та подивиться на пропонований ним  двигун. Наступного дня він як раз отримав зарплатню та заїхав до ОСОБА_9 додому. На подвір’ї у нього він побачив скутера сіро - сріблястого кольору моделі «Вайпер». ОСОБА_9 запропонував йому придбати у нього цей скутер у зібраному стані за 1200 гривень. Він оглянув цього скутера, у нього була розбита передня права фара, розбитий задній фонар та тріснутий задній підкрилок. Він погодився купити цього скутера, оскільки двигун скутера був у справному стані, але замок запалення заводився без ключа, напряму. На його запитання щодо належності цього скутера, останній його запевнив, що скутер належить йому, і на цей скутер є документи, які він віддасть йому пізніше. ОСОБА_12 купив у ОСОБА_9 цього скутера «Вайпер» за 1 200 гривень. Даним скутером він користувався до 14 травня 2009 року, коли в цей день до нього прибули працівники міліції з м. Пирятина. Як з’ясувалось із розмови з ними, цей придбаний ним скутер був викрадений у м. Пирятині. Ким крадений цей скутер «Вайпер», у кого і коли, він не знає;

- показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні, який показав, що 18 лютого 2009 року близько 14-00 год. до нього додому приїхав його знайомий ОСОБА_3 Перед цим, цього ж дня, але дещо раніше, щодо часу визначитися не може, він зустрічав його та ОСОБА_4, якого він також знає, у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4» м. Гребінка. У цьому кафе ОСОБА_3 запитував у нього, чи не має він заднього колеса до скутера. Він сказав, що має заднє колесо до скутера моделі «Хонда». На це ОСОБА_3 попросив у нього це колесо покористуватися, щоб перегнати якогось скутера. Якого саме скутера, звідки переганяти, чий то скутер – ОСОБА_3 йому не казав, а він не розпитував. Він погодився дати ОСОБА_3 колесо до скутера, тому той прийшов до нього додому цього дня близько 14-00 год. Узявши у нього заднє колесо до скутера, ОСОБА_3 просив його дати йому ще і насос, але насоса у нього не було. Через кілька днів у своєму сараї він виявив належне йому заднє колесо до скутера «Хонда», яке давав ОСОБА_3 Коли він його приніс та залишив, він не бачив. 19 лютого 2009 року у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4» м. Гребінка він зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пили пиво. Він підійшов до них, привітався і в розмові ОСОБА_3 запитав його, чи не знає він, кому можна продати скутера. Якого саме, ОСОБА_3 йому не казав. Він сказав, що скутера може придбати його знайомий ОСОБА_9, оскільки незадовго до цієї розмови ОСОБА_9 запитував у нього, чи не знає він, де недорого можна купити не краденого скутера. На його запитання, чи не крадений скутер, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запевнили його, що не крадений, що, якщо буде потрібно, вони документи на нього нададуть. 20 лютого 2009 року близько 11-00 год. він в районі Гребінківської ЗОШ № 4 зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, при них був скутер сірого кольору «Вайпер» з розбитою правою передньою фарою. Він стояв і розмовляв з ОСОБА_3. та ОСОБА_4, коли підійшов ОСОБА_9, який придбав у них цього скутера, одразу він віддав 500 гривень, а решту пообіцяв віддати пізніше. На запитання ОСОБА_9 щодо скутера, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запевнили його, що скутер не крадений. Після цього він пішов у своїх справах;

- протоколом огляду місця події від 13 травня 2009 року ( т. 2 а.с. 110-114 );

- протоколом вилучення свідоцтва з технічними даними у ОСОБА_5 від 13 травня 2009 року (т.2 а.с. 119);

- протоколом добровільної видачі моторолера ОСОБА_12 від 14 травня 2009 року (т. 2 а.с.122-127 );

- протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 16 травня 2009 року ( т. 2 а.с.130 );

- речовими доказами, якими є моторолер ««Viper Street 50» гр. ОСОБА_5 та документ на даний моторолер (т.2 а.с. 143 )

 - протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_4 від 20 травня 2009 року ( том № 2 а.с. 161-162 );

- іншими матеріалами справи в їх сукупності.

    Суд критично оцінює покази ОСОБА_3 про те, що крадіжку моторолеру у ОСОБА_5  він не скоював, а лише погодився на прохання ОСОБА_4 допомогти з його ремонтом та продажем, та вважає такі показання обраною лінією захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки ці показання суперечать зібраним доказам по справі.

    Так само критично суд оцінює покази ОСОБА_4 в судовому засіданні, згідно яких вищезазначену крадіжку він скоював сам, а ОСОБА_3 оговорив на досудовому слідстві під впливом фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції, оскільки в ході дослідчої перевірки заяви ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження та у порушенні кримінальної справи було відмовлено згідно постанов від 27 листопада 2009 року та 27 вересня 2010 року.

    По епізоду 2:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні, який показав, що в жовтні місяці 2008 року у свого знайомого ОСОБА_13 він придбав моторолер марки «Хонда такт» білого кольору старого зразка випуску за тисячу гривень без відповідних документів на нього, оскільки хотів спочатку зняти з нього мотор і відремонтувати свій моторолер, який на той час у нього був, але його співмешканка ОСОБА_14 попросила, щоб він його не розбирав, а залишив для неї. Тому він трохи його підремонтував і їздив. Оскільки документів на нього не було, то він записав у блокнот номер двигуна моторолера, бо хотів купити новий карбюратор і потрібні були дані на нього. 08 квітня 2009 року, приїхавши з роботи, ОСОБА_6  завів моторолер в коридор під’їзду будинку приблизно о 20-30 год., руль зачинив на замок та пішов додому. Приблизно о 21-30 год. він виходив на подвір’я курити, то моторолер стояв на місці. Прокинувшись вранці 09 квітня 2009 року о 7-40 год., він вийшов з квартири і побачив, що на площадці немає моторолера. ОСОБА_3 живе з ОСОБА_6 в одному під’їзді, квартири в одному коридорі, останній постійно ставив моторолер у коридорі, тому ОСОБА_3 добре знав, який у нього моторолер. Після вчинення крадіжки ОСОБА_6 запитував у ОСОБА_3, чи не знає він, хто викрав його моторолер, на що  він відповів, що  моторолера не крав і про те, хто його викрав, нічого не знає. ОСОБА_6 також пояснив, що може впізнати свій моторолер, оскільки на ньому була розбита фара, на спідометрі було відсутнє скло і він вирізав вставку з полімерної пляшки, таке ж він зробив і на покажчику правого повороту, на передньому щитку наклейка напис «Хонда», з правої сторони пошкоджена пластмасовий захист від падіння, обрізане переднє крило. Від того, що пластмасовий захист на ньому весь був майже пошкоджений, він його затер по боках наждачним папером для того, щоб трохи підкрасити. Після купівлі моторолер ОСОБА_6 купив до нього нову задню покришку, два дзеркала, тормозні тросики, лампочки, також поміняв передню покришку, і взагалі відремонтував. Цивільного позову у справі не заявляв;

- показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні, який показав, що він проживає разом із співмешканкою ОСОБА_15 ОСОБА_3 знає близько 3 років, підтримує з ним товариські відносини. Приблизно 19 квітня 2009 року, точної дати не пам’ятає, до нього додому ввечері близько 21-00 год. приїхав на скутері ОСОБА_3 та попросив, щоб той скутер побув у нього дома, бо в нього немає куди ставити. Скутер був марки «Хонда-Такт», білого кольору,  передня частина, в тому числі панель приборів, була розбита.  На запитання ОСОБА_8 ОСОБА_3 відповів, що це його скутер, він його забрав за борги. ОСОБА_8 не погодився, щоб той скутер стояв у нього вдома, бо не хотів зав’язуватися з ним, і ОСОБА_3 поїхав. Наступного дня, в місті, в обідній час, близько 12-14 год. біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_3 знову підійшов до ОСОБА_8 та попросив, щоб скутер побув у нього, пояснив, що хоче даний скутер переробити та продати. ОСОБА_8 погодився, але з однією умовою, що доки скутер буде у нього, він зніме з нього двигун і буде їздити, поставивши його на свій скутер, бо в його скутері двигун був несправний. Цього ж дня ввечері близько 21-00 год., ОСОБА_3 приїхав до ОСОБА_8 додому на цьому скутері, вони закотили його в сарай і там ОСОБА_3 розібрав його. Раму та обладунку зі скутера вони опустили в погреб, а інші дрібні запчастини залишилися в сараї. На третій день після цього ОСОБА_8 поставив на свій скутер двигун і заднє колесо. Днів через два до нього на велосипеді приїхав ОСОБА_3 спитав, де можна купити новий пластик на скутер і краску для фарбування. ОСОБА_8 сказав, що не знає, і після того ОСОБА_3 поїхав від нього і більше не приїжджав. Коли вони бачилися у місті майже кожного дня, ОСОБА_3 говорив, що у нього немає грошей, щоб ремонтувати скутер. 04 травня 2009 року до ОСОБА_8 додому  приїхали працівники міліції з понятими, запропонували добровільно видати скутер, що він і зробив.  

Про те, що моторолер був викрадений він не знав, ОСОБА_3 йому про це не говорив, дізнався він про це лише від працівників міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні, яка показала, що вона проживає разом із співмешканцем ОСОБА_8 Ввечері незадовго до того, як вилучили мопед працівники міліції, точну дату вона пригадати не може, але то була весна, вже тепло, бо ходили без верхнього одягу, вона бачила якійсь мопед у сараї ОСОБА_8 Який саме мопед, вона сказати не може, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_3 його розбирали, побачили її, накричали та вигнали. Але в сам сарай вона не заходила;

- показаннями свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні, яка показала, що весною 2009 року ОСОБА_3 попросив її приїхати на велосипеді в парк, де знаходиться пам’ятник Леніну. Сам він приїхав туди на мопеді, якомусь світлому скутері. Вони поїхали до ОСОБА_8, де ОСОБА_3 залишив зазначений мопед;

 - протоколом огляду місця події від 09 квітня 2009 року ( т. 2 а.с. 11-12);

- протоколом огляду від 04 травня 2009 року ( т. 2 а.с. 26-33 );

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_8 та ОСОБА_3 від 18 травня 2009 року ( т. 2 а.с. 71 );

- висновком товарознавчої експертизи від 12 червня 2009 року, згідно якого вартість моторолера, який було викрадено у ОСОБА_6 з урахуванням зносу на момент вчинення крадіжки становить 2055 грн. 90 коп.( т. 2 а.с. 52-57 );

- речовим доказом, якими є моторолер «Honda Tact» № рами НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3 ( т. 2 а.с. 72 );

- іншими матеріалами справи в їх сукупності.

    Суд критично оцінює покази ОСОБА_3 про те, що крадіжку моторолеру у ОСОБА_6  він не скоював, та вважає такі показання обраною лінією захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки ці показання суперечать зібраним доказам по справі.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.185 ч.2 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що він за попередньою змовою групою осіб, повторно, таємно викрав чуже майно, а також повторно, таємно викрав чуже майно.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 186 ч. 3 КК України, а саме:

- в ніч з 21 на 22 березня 2009 року ОСОБА_3, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, кримінальна справа відносно якого виділена у окреме провадження, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом відчинення ривком вхідних дверей, проникли в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_4, звідки таємно викрали товарно-матеріальні цінності та гроші з продовольчого відділу, які належать ОСОБА_18 на загальну суму 4859,61 гривень, а  також товарно-матеріальні цінності та гроші з лікеро-горілчаного, тютюнового та соки-води відділу, які належать ОСОБА_19 та ОСОБА_18 на загальну суму 3242,82 гривні, чим заподіяли майнову шкоду на загальну суму 8102,43 гривні;

- в ніч з 25 на 26 квітня 2009 року ОСОБА_3, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, кримінальна справа відносно якого виділена у окреме провадження, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом витягування металевих грат разом з віконною рамою, проникли в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого по АДРЕСА_5, звідки таємно викрали гроші в сумі 2185 (дві тисячі сто вісімдесят п’ять) гривень, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_20 майнову шкоду на зазначену суму;

- 28 квітня 2009 року близько 2 години ОСОБА_3, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, кримінальна справа відносно якого виділена у окреме провадження, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зламу вхідних дверей, проникли в середину торгового павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_4», який розташований в АДРЕСА_6,  звідки  таємно викрали гроші у сумі 1040 грн., 5 баночок енергетичного напою «Ред-Бул» вартістю 12 грн. кожна баночка, тобто на 60 грн., 1 баночку кави «Якобз» масою 200 г. вартістю 40 грн., які належить приватному підприємцю ОСОБА_21, спричинивши йому матеріальних збитків на загальну суму 1140 грн.;

- 28 квітня 2009 року близько 4 години ОСОБА_3, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, кримінальна справа відносно якого виділена у окреме провадження, шляхом зламу вхідних дверей з тильної сторони, з метою крадіжки чужого майна, проникли в середину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», який розташований в АДРЕСА_7, звідки намагалися таємно викрасти гроші у сумі 557 грн., цигарки, коньяк, полімерний пакет, шоколадку «Міленіум голд» на суму 984 грн., тобто всього на загальну суму 1541 грн., які належать приватному підприємцю ОСОБА_22, але на місці вчинення злочину були виявлені працівниками міліції, після чого частину викраденого вони залишили у магазині, а гроші в сумі 300 грн.,  цигарки та коньяк на суму 584,50 грн., тобто всього на суму 884 грн. 50 коп. відкрито викрали та з місця вчинення злочину втекли, вибивши із середини вхідні двері  парадного входу до магазину.  

    Однак, т аке обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового слідства, оскільки судом не знайдено доказів, які б підтверджували винуватість підсудного ОСОБА_3 у вчиненні вказаних злочинів.

    Так, з допиту потерпілих та свідків, які працювали у магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5» вбачається, що всі вони підтверджують факти крадіжок у вищезазначених магазинах, суми викраденого, але жоден з них не вказує на підсудного ОСОБА_3 як на особу, яка їх скоїла. Виключення складають покази свідків, що працювали в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», оскільки за їх словами, ОСОБА_3 заходив до них дуже часто, бо там працювала продавцем його співмешканка, тому він міг знати, де зберігаються гроші. З іншого боку, свідки не виключають той факт, що інші особи також могли це знати, оскільки під час розрахунків із постачальниками, покупців не виганяли з магазину.

    Жодна з проведених на досудовому слідстві експертиз, а саме, трасологічна експертиза (т. 1 а.с. 123-127) та судово- цитологічна експертиза ( т. 1 а.с. 214-220) не вказують на ОСОБА_3

    Що стосується пред’явлення предметів для впізнання відповідно до протоколів від 6 травня 2009 року (т. 1 а.с. 188-189), від 9 червня 2009 року (т. 1 а.с. 192-193), то воно було проведено з грубими порушеннями норм КПК України. Так, свідок ОСОБА_23 пояснила в судовому засіданні, що шапку та металевий прут привозили до неї, коли вона перебувала у лікарні, 30 квітня 2009 року, при цьому протокол не складався, поняті не були присутні. Цей факт підтвердив в судовому засіданні свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25, при цьому зазначивши, що вказані речові докази були опечатані.

    Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показала, що свої перчатки не бачила вже один-два роки, не впевнена, що при впізнанні вказала саме на свої перчатки, бо схожих дуже багато, її були майже нові, а ті були брудні, свої вона могла просто загубити. Згідно протоколу пред’явлення предметів для впізнання від 9 червня 2009 року (т.1 а.с. 195-196), вона також тільки зазначила, що перчатки схожі на її зниклі перчатки.

    Крім того, у суду не було можливості допитати в якості свідка ОСОБА_27, оскільки він, як з’ясувалось пізніше, був присутній в залі судового засідання з початку судового процесу у складі конвойного взводу.

    Також суд сприймає критично покази свідка ОСОБА_28 в судовому засіданні, оскільки вони є суперечливі та неточні, до того ж впізнання з його участю під час досудового слідства не проводилось.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачення за вказаними епізодами ґрунтується виключно на показаннях ОСОБА_4 на досудовому слідстві, від яких він відмовився в судовому засіданні, а на даний час кримінальна справа відносно нього виділена в окреме провадження та провадження зупинено до розшуку ОСОБА_4

Враховуючи, що обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, суд приходить до висновку про необхідність виправдати підсудного ОСОБА_3 за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.3 КК України у зв’язку з недоведеністю участі підсудного у вчиненні вказаних злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу підсудного, який раніше судимий, вчинив злочин, не відбувши покарання за попереднім вироком, притягувався до адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, які в силу ст.66 КК України пом’якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що згідно ст.67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

Підсудний працездатний за віком та станом здоров’я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, примусового лікування не потребує.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання підсудному у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Керуючись ст.ст.323, 324, 81 КПК України, суд –

засудив:

    ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.    

На підставі ст. 71 КК України до покарання частково приєднати невідбуте  покарання за вироком Гребінківського районого суду Полтавської області від 11 червня 2008 року та визначити остаточне покарання  у виді шести років позбавлення волі.

За ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.3 КК України – виправдати.

    Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити взяття під варту.

    Строк відбуття покарання рахувати з 30 квітня 2009 року.

    Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити. Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 4000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

    Цивільни позови потерпілих ОСОБА_22, ОСОБА_21 – залишити без розгляду.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

      Речові докази, моторолер «Viper Street 50» та моторолер «Honda Tact» повернути за належністю – потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, питання щодо решти речових доказів вирішити у межах розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4, виділеної в окреме провадження.

    На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом 15 діб з моменту оголошення.

    Суддя                                     Я.В.Татіщева