А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 грудня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М.,
суддів - Ващенко Л.Г.,
Фадєєнко А.Ф.,
при секретарі - Фабіжевському В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії про встановлення земельного сервітуту, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Одеської міської ради про встановлення земельного сервітуту за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2, звернувшись 5 вересня 2008 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що з 1982 року є власником 2/5 частин житлового будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 з 2004 року належить 3/5 частин цього ж будинку. У 1997 році судовим рішенням був встановлений порядок користування земельною ділянкою площею 447 кв. м, згідно якого йому було виділено у користування 129 кв. м, попередньому співвласнику будинку ОСОБА_4 – 327 кв. м. У 2007 році судовим рішенням йому відмовлено у встановленні порядку користування земельною ділянкою з огляду на встановлення такого порядку в 1997 році. Посилаючись на те, що земельна ділянка, яка перебуває у його користуванні, не відповідає ідеальній частці у будинку та не дає можливості повноцінно користуватися належною частиною будинку і обслуговувати такий, позивач просив встановити постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу і проїзду на транспортному засобі, прокладання та експлуатації водопроводу і каналізації з доступом до люфт-клозету з вигребом, встановлення будівельних риштувань і складання будівельних матеріалів на земельній ділянці ОСОБА_3 (а.с.3-5).
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, звернувся із зустрічним позовом про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту на право встановлення
Справа № 22 ц – 17304 – 2010 Категорія 45
Головуючий у першій інстанції Непорада М.П.
Доповідач Вадовська Л.М.
2.
будівельних риштувань і складування будівельних матеріалів на земельній ділянці ОСОБА_2 (а.с.24-25).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено(а.с.88-91).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову та про відмову в задоволенні первісного позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову.
Неправильність рішення суду апелянти мотивували порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сторони є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 447 кв. м, порядок користування якою між співвласниками будинку встановлено судовим рішенням у 1997 році. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд виходив зі здійснення останнім на земельній ділянці, що перебуває у його користуванні, самочинного будівництва та не надання доказів необхідності проходу і проїзду по ділянці ОСОБА_3, прокладання водопровідних труб, водовідведення та розміщення дворової вбиральні. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд виходив з ненадання доказів неможливості проведення ремонту будинку без встановлення сервітуту, крім того зазначив, що ремонтні роботи носять непостійний характер і у разі необхідності таких слід дотримуватись правил добросусідства.
Однак висновок суду щодо відсутності необхідності встановлення земельних сервітутів не відповідає обставинам справи, що згідно пункту 3 частини 2 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.
Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, останній набув у власність 2/5 частини житлового будинку загальною житловою площею 41,0 кв. м з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 447 кв. м. Договір посвідчено 4 листопада 1982 року державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Садовою Т.В., зареєстровано в реєстрі за № 1-8202. Право власності зареєстровано 12 листопада 1982 року (а.с.6-7).
Згідно договору дарування, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_3, останній набув у власність 3/5 частини житлового будинку загальною житловою площею 41,0 кв. м з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 447 кв. м. Договір посвідчено 2 червня 2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О., зареєстровано в реєстрі за № 6219. Право власності зареєстровано 10 червня 2004 року (а.с.26, 163).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 3 листопада 1997 року встановлено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 447 кв. м по АДРЕСА_1, згідно якого власнику 2/5 частин будинку ОСОБА_2 виділено у користування ділянку площею 129 кв. м, власнику 3/5 частин будинку ОСОБА_4 – 327 кв. м (а.с.9-10).
3.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2007 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні вимог до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з огляду на встановлення порядку користування ділянкою у 1997 році на підставі судового рішення та відмовлено у задоволені вимог про визнання права власності на прибудову до належних йому 2/5 частин будинку з огляду на самочинність будівництва (а.с.11-12).
Рішенням Одеської міської ради від 5 жовтня 2007 року № 2021-У ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0327 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. 22 січня 2008 року ОСОБА_3 видано державний акт (а.с.27-29).
Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (стаття 98 ЗК України).
Види права земельного сервітуту визначені статтею 99 ЗК України. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати, зокрема, права встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.
Встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці загальною площею 447 кв. м, з якої 129 кв. м знаходиться у користуванні ОСОБА_2, а 327 кв. м – у власності ОСОБА_3 Розташування будинку та належних співвласникам частин вказує на те, що кожен із співвласників для обслуговування та ремонту належної частини будинку має користуватися ділянкою один одного, оскільки зовнішні стіни частини будинку одного співвласника виходять на земельну ділянку іншого співвласника.
З огляду на обставини справи, інтереси землекористувача і власника земельних ділянок, право кожного вимагати встановлення земельного сервітуту у виді встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, вимоги первісного і зустрічного позовів про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту у виді вищевказаного права підлягають задоволенню.
Щодо вимог ОСОБА_2 у встановленні права проходу, права проїзду на транспортному засобі, то такі види земельного сервітуту встановленню не підлягають так як прохід з провулку до належної частини будинку ОСОБА_2 має, необхідність проходу через ділянку ОСОБА_3 не обґрунтована, а проїзд для транспортного засобу на земельній ділянці ОСОБА_3 як такий відсутній. У сенсі пункту "б" частини 1 статті 99 ЗК України проїзд має бути наявним, а особа, яка просить встановити сервітут, може просити права проїзду на транспорті по вже наявному проїзду, а такого наявного проїзду на ділянці ОСОБА_3 не має. Таким чином, вимоги первісного позову про встановлення сервітуту у виді права проходу та права проїзду на транспортному засобі задоволенню не підлягають.
Щодо встановлення права прокладання та експлуатації водопроводу та каналізації з доступом до люфт-клозету з вигребом, колегією суддів встановлено, що дані комунікації проходять по пров. Композитора Глинки і однаково доступні як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 Позивач за первісним позовом не довів належними та допустимими доказами, а саме розробленою і затвердженою технічною документацією, необхідність прокладення вказаних комунікацій через земельну ділянку ОСОБА_3 За таких обставин, вимоги про встановлення сервітуту у вказаному виді задоволенню не підлягають.
4.
Судові витрати сплачено.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року – скасувати.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту - задовольнити частково.
Встановити для ОСОБА_2 відносно земельної ділянки площею 0,0327 га, розташованої по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3 на праві власності, постійний безоплатний земельний сервітут у виді права встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту 2/5 частин житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту задовольнити.
Встановити для ОСОБА_3 відносно земельної ділянки площею 0,0129 га, розташованої по АДРЕСА_1, що перебуває у користуванні ОСОБА_2, постійний безоплатний земельний сервітут у виді права встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту 3/5 частин житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Л.Г.Ващенко
А.Ф.Фадєєнко