УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
28 грудня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Фоміна Ю.В.,
суддів: Михайловського В.І. та Романова О.В.,
з участю: прокурора Сидоренка О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Любарського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2010 року, -
Справа № 11-872/2010 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Замега І.І.
Категорія: ст. 289 ч. 2 КК України Суддя-доповідач: Фомін Ю.В.
в с т а н о в и в :
Цим вироком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Стара Чортория та мешканець АДРЕСА_1, не працюючий, раніше судимий Любарським районним судом Житомирської області:
- 10 лютого 2000 року за ст. 215-3 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- 21 грудня 2000 року за ст. 215-3 ч. 2 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі;
- 20 грудня 2004 року за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 1 з застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 липня 2008 року звільнений умовно-достроково на 5 місяців 29 днів, -
засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, жителька АДРЕСА_2, має на утриманні четверо малолітніх дітей, не працююча, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, раніше не судима, -
засуджена за ст. 185 ч. 1 КК України на 1рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України її звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї, у відповідності із ст. 76 КК України, обов’язки.
Запобіжний захід засудженим залишений без зміни:
- ОСОБА_1 - взяття під варту; - ОСОБА_4 - підписку про невиїзд.
Згідно з вироком, 8 липня 2010 року біля 1 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи біля домогосподарства ОСОБА_5, що розташоване в АДРЕСА_3, Житомирської області, побачив в дворі автомобіль марки ВАЗ 21011 д.н.з НОМЕР_1, ринкова вартість якого становила 9212 грн., і вирішив ним заволодіти. З цією метою він зайшов в двір домогосподарства і переконавшись в тому, що там нікого із господарів не має, відкрив водійську дверку, яка була не замкнена, та, сівши за кермо даного транспортного засобу, завів двигун і, виїхавши з двору, він став рухатись по автодорозі Любар-Печанівка в напрямку с. Н.Чортория Любарського району, де по дорозі зустрів знайому ОСОБА_4 і запропонував їй проїхатись, на що остання погодилась.
В подальшому біля 2 годиниі, рухаючись в напрямку села Любомирка Полонського району Хмельницької області, і перед в'їздом до населеного пункту, в автомобілі закінчилося пальне, в зв'язку із чим він залишив її в автомобілі, а сам пішов в село Любомирка за пальним. Через деякий час, повертаючись в зворотному напрямку в с. Стара Чортория, він був зупинений та затриманий працівниками Любарського РВ УМВС.
8 липня 2010 року біля 2 години ОСОБА_4, перебуваючи в салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_1,і, знаходячись біля населеного пункту с. Любомирка Полонського району, та, маючи умисел на заволодіння чужим майном, і, скориставшись відсутністю засудженого, вирішила здійснити крадіжку авто магнітоли „Ріопеег”, яка на праві власності належала ОСОБА_6 З цією метою вона вийняла з панелі автомобіля магнітолу, залишила автомобіль і пішла в напрямку села М.Деревичка Любарського району. Повернувшись до свого домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_4, викрадену авто магнітолу вона сховала на своїй присадибній ділянці з метою її подальшої реалізації.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить переглянути справу та пом’якшити йому призначене покарання, посилаючись на те, що він вину визнав повністю та щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дочку, потерпілий не наполягав на призначенні йому позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який заперечував проти апеляції та просив вирок залишити без зміни, обговоривши доводи апеляції, вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
При визначенні покарання засудженому ОСОБА_1, суд першої інстанції, відповідно до положень ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого та всі обставини справи, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції , та обґрунтовано визнав, що виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства не можливе, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції ст. 289 ч. 2 КК України.
Обставиною, яка пом’якшує покарання засудженого ОСОБА_1, суд визнав щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину . Судом також було визнано обставиною, яка обтяжує покарання засудженого, - вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд відмічає, що засуджений ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, має три непогашені судимості, в тому числі - дві за вчинення аналогічних злочинів, за місцем проживання характеризується негативно, що свідчить про те, що він відповідних висновків не зробив та на шлях виправлення не став. Тому, з урахуванням наведеного, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України та пом’якшення засудженому ОСОБА_1 міри покарання, як про це йдеться в апеляції засудженого, а тому вирок суду щодо нього слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Любарського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2010 року щодо нього - без зміни.
Судді: