ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

                  Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

                                                   ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.03.3006 позов задоволено -на підставі ст. ст. 361, 364, 392 ЦК України постановлено виділити в натурі нежитлове приміщення, що знаходиться в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з коридору №1 площею 3,5 кв.м., коридору НОМЕР_4 площею 31,4 кв.м., кабінету №3 площею 14,3 кв.м., складу №4 площею 16,0 кв.м., майстерні №5 площею 79,6 кв.м., складу №10 площею 36,4 кв.м., коридору №11 площею 16,2кв.м., коридору №12 площею 4,2 кв.м., майстерні №13 площею 88,1 кв.м., котельні №14 площею 5,4 кв.м., кімнати №15 площею 8,5 кв.м,. складу № 16 площею 6,1 кв.м., майстерні №17 площею 14,2 кв.м., складу № 18 площею 14,3 кв.м., котельні №19 площею 30,2 кв.м. -загальною площею 368,4 кв.м., та присвоїти даному приміщенню реєстраційний номер НОМЕР_1. Визнано за приватним підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_2в ЗОФ ВКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, ідентифікаційний код НОМЕР_3) право власності на приміщення №НОМЕР_1, яке складається з: коридору №1 площею 3,5 кв.м., коридору НОМЕР_4 площею 31,4 кв.м., кабінету №3 площею 14,3 кв.м., складу №4 площею 16,0 кв.м., майстерні №5 площею 79,6 кв.м., складу №10 площею 36,4 кв.м., коридору №11 площею 16,2 кв.м., коридору №12 площею 4,2 кв.м., майстерні №13 площею 88,1 кв.м., котельні №14 площею 5,4 кв.м., кімнати №15 площею 8,5 кв.м., складу №16 площею 6,1 кв.м,. майстерні №17 площею 14,2 кв.м., складу №18 площею 14,3 кв.м., котельні №19 площею 30,2 кв.м. -загальною площею 368,4 кв.м., розташоване за адресою:  АДРЕСА_1.

ЗАТ “Запоріждеревоконструкція” в поданій касаційній скарзі просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, оскільки вважає, що судом не з'ясовано, чи відповідає вимогам чинного законодавства договір купівлі-продажу від 09.02.2005, укладений між ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя та позивачем, на підставі якого і заявлені позовні вимоги про види майна в натурі. Зазначений договір, на думку скаржника, є нікчемним як такий, що не посвідчений нотаріально. Судом також залишено поза увагою ту обставину, що відповідач не надавав своєї згоди на продаж столярних майстерень, що є предметом продажу за договором від 09.02.2005р.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку,  що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення -залишенню без змін з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позов суд першої інстанції виходив з того, що:

           09.02.2005р. між Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (Продавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (Покупець) у відповідності з наказом ДПА України № 294 від 26.06.2002р. "Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі", на підставі протоколу цільового аукціону НОМЕР_4, підписаного на Запорізькій товарній біржі "Гілея" 09.02.2005р. укладено договір купівлі-продажу (надалі - Договір), за умовами якого Продавець передав у власність Покупцю 77/100 частини будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1, яка складається з: коридору № 1 площею 3,5 кв.м, коридору № 2 площею 31,4 кв.м., кабінету № 3 площею 14,3 кв.м, складу № 4 площею 16,0 кв.м, майстерні № 5 площею 79,6 кв.м, складу № 10 площею 36,4 кв.м, коридору № 11 площею 16,2 кв.м., коридору № 12 площею 4,2 кв.м, майстерні № 13 площею 88,1 кв.м., котельні № 14 площею 5,4 кв.м, кімнати № 15 площею 8,5 кв.м., складу № 16 площею 6,1 кв.м., майстерні №17 площею 14,2 кв.м., складу № 18 площею 14,3 кв.м., котельні № 19 площею 30,2 кв.м. загальною площею 368,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а останній, в свою чергу прийняв об'єкт купівлі-продажу, що підтверджується актом прийому-передачі від 09.02.2005р., копія якого міститься в матеріалах справи.

На виконання прийнятих на себе за Договором зобов'язань позивач платіжним дорученням НОМЕР_5 (копія якого міститься в матеріалах справи) 09.02.2006р. перерахував Запорізькій товарній біржі "Гілея" на підставі виставленого рахунку №16 грошові кошти у сумі 57360,96 грн. як оплату за 77/100 частини будівлі по АДРЕСА_1.

Згідно з Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, виданого орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 26.10.2005 р. за НОМЕР_6 (копія в матеріалах справи) співвласникам будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованої в АДРЕСА_1 є ПП ОСОБА_2 - 77/100 (сімдесят сім сотих) частини за договором купівлі-продажу від 09.02.2005р. та ЗАТ "Запоріждеревоконструкція" - 23/100 (двадцять три сотих) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого першою Запорізькою державною нотаріальною конторою 09.03.1994р. і зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_7.

Стаття 364 ЦК України передбачає право співвласника на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно технічних документів орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації виділ у натурі 77/100 частини нежитлового приміщення, що належать ПП ОСОБА_1 у спільній частковій власності, є технічно можливим та не заборонений законом, внаслідок чого приміщенню може бути присвоєно реєстраційний №НОМЕР_1.

Враховуючи той факт, що спірні об'єкти нерухомості межують з об'єктами нерухомості ЗАТ "Запоріждеревоконсірукція", суд дійшов висновку,  що позовні вимоги про визнання права власності за ПП ОСОБА_1 на приміщення № НОМЕР_1, яке складається з: коридору № 1 площею 3,5 кв. м, коридору № 2 площею 31,4 кв.м., кабінету № 3 площею 14,3 кв. м, складу № 4 площею 16,0 кв.м, майстерні № 5 площею 79,6 кв.м, складу № 10 площею 36,4 кв. м, коридору № 11 площею 16,2 кв.м., коридору № 12 площею 4,2 кв.м, майстерні № 13 площею 88,1 кв.м., котельні № 14 площею 5,4 кв.м, кімнати № 15 площею 8,5 кв.м., складу № 16 площею 6,1 кв.м., майстерні № 17 площею 14,2 кв.м., складу № 18 площею 14,3 кв.м., котельні № 19 площею 30,2 кв.м. - загальною площею 368,4 кв.м., розташоване в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.         

Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі протоколу цільового аукціону НОМЕР_4 від 09.02.2005, договору купівлі-продажу від 09.02.2005, акта прийому-передачі від 09.02.2005, платіжного доручення НОМЕР_5 від 09.02.2005  та інших доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростовано правомірність набуття позивачем права власності на придбані приміщення загальною площею 368,4 кв. м., що становлять 77/100 частин будівлі по АДРЕСА_1, які були активами відповідача, що знаходилися в податковій заставі. Іншим співвласником зазначеної будівлі з часткою 23/100 нежилих приміщень є відповідач.

Судом встановлено технічну можливість та відсутність нормативних заборон для виділення в натурі 77/100 частин нежилих приміщень, що належать позивачу у спільній частковій власності, та враховано передбачене ст.ст.361, 364 ЦК України право приватного підприємця ОСОБА_2 самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності шляхом виділення в натурі цієї частки із спільного майна.         

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Стаття 392 ЦК України передбачає право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визначається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності на спірні приміщення набуте позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.2005, який не визнано недійсним та не розірвано у встановленому порядку, чим спростовуються твердження скаржника про нікчемність цього договору.

Колегія відхиляє порушені відповідачем у скарзі питання щодо необхідності з'ясування відповідності зазначеного договору вимогам чинного законодавства як такі, що можуть бути лише предметом іншого позовного провадження. Наявні ж посилання скаржника на продаж податковим органом належного товариству майна, яке знаходилося в податковій заставі, передусім зводяться до оскарження дій податкового органу при відчуженні описаного майна на цільовому аукціоні (складання акта опису тощо), а тому порушені з цього приводу питання можуть розглядатися виключно в рамках адміністративного судочинства.

Зважаючи на вищенаведене колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111⁵, 111⁷ -111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2006 у справі НОМЕР_42/20 залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ  “Запоріждеревоконструкція”   - без задоволення.

Головуючий                                                                                               В.Овечкін

Судді          :                                                                                             Є.Чернов                                                                                                                                                                                                                                                                                             В.Цвігун