УКРАЇНА

АРЦИЗЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-н-71/10

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу

17 листопада 2010 року                                 м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Крикун М.П.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 – батька їх спільної дитини, аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зазначивши при цьому, що боржник ОСОБА_2 постійно проживає за межами України, а саме за адресою: РФ, АДРЕСА_1, а його зареєстроване місце проживання: РФ, Тверська область, Фіровський район, село Ходуново.    

Однак, розглянувши зазначену заяву про видачу судового наказу, а також матеріали, долучені до заяви, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.

Так, згідно п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 боржник ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації де він постійно проживає, а також має там зареєстроване місце проживання.

Тому при розгляді справи про стягнення аліментів з такого боржника і при примусовому виконанні можливого рішення у справі (судового наказу) необхідно буде на підставі ч.1 ст. 8 ЦПК України застосовувати міжнародний договір України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, зокрема, Конвенцію про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам від 22.01.1993р. (далі Конвенцію) та у зв’язку з цим залучати для виконання рішення у справі міністерства юстиції України та Росії. А остання обставина щодо необхідності залучення інших зацікавлених осіб, як вбачається з п.4 ч.1 ст. 96 ЦПК України, є перешкодою у видачі судового наказу у даному випадку.  

Відповідно до ч.1 ст.53 вказаної Конвенції клопотання про дозвіл на примусове виконання рішення подається в компетентний суд Сторони що домовилась, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано і до суду, який виніс рішення по справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання суду, який є компетентним винести рішення за клопотанням. До клопотання, зокрема відповідно до п. «б» ч.2 ст. 53 Конвенції, додається документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесено рішення, яка не прийняла участь в процесі, була належним чином та своєчасно викликана в суд , а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена.

Оскільки відповідно до ч.2 ст. 102 ЦПК України видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень, то у випадку видачі судом судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 аліментів на дитину неможливо буде виконати вимоги викладені у п. «б» ч.2 ст. 53 Конвенції, тому такий судовий наказ неможливо буде звернути для примусового виконання на території Російської Федерації в зв’язку з порушенням вимог Конвенції, зокрема, в зв’язку з неможливістю долучення до клопотання про дозвіл на примусове виконання на території РФ судового наказу документу, з якого випливає, що ОСОБА_2, проти якого було винесено рішення, який не прийняв участь в процесі, був належним чином та своєчасно викликаний в суд.

Суд вважає, що для вирішення питання про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину та подальшого виконання можливого рішення у справі з застосуванням Конвенції, заявниці ОСОБА_1 слід звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів і цей спір про право цивільне слід розглядати в порядку позовного провадження з метою виконання вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам від 22.01.1993р.    

  Керуючись ст. ст. 96, 100, 101 ЦПК України,

ухвалив:

відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.

Роз'яснити ОСОБА_1 що їй необхідно звернутися з позовом до суду про стягнення аліментів для його розгляду в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

Арцизького районного суду                             М.П. Крикун