Справа №22ц-8429/10р.                                      Головуючий  першої    інстанції  Горбенко С.А.

                                                                               Доповідач  апеляційного суду  Данилова О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

 головуючого       Данилової О.О.,

 суддів                  Шаманської Н.О., Лівінського І.В.

 при секретарі      Єфименко О.М.      

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу

комунального підприємства «Тепло»  

на ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2010 року за заявою

комунального підприємства «Тепло» (далі – КП «Тепло»)

про видачу судового наказу

У С Т А Н ОВ И Л А :

У вересні 2010 року КП «Тепло» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 2382 грн. 23 коп. заборгованості за теплопостачання та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2010 року у прийнятті заяви відмовлено з посиланням на наявність  спору про право.

        В апеляційній скарзі представник заявника, посилаючись на необґрунтованість ухвали та порушення суддею норм процесуального права при її ухваленні, просив ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу.

       Апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню  з наступних підстав.

        Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви КП «Тепло» про видачу судового наказу, суддя,  виходячи з періоду виникнення заборгованості, а саме з 01 липня 2004 року по 01 серпня 2010 року,  вважав, що сплинув строк позовної давності, а тому існує спір про право.  

         Проте з таким  висновком погодитися не можна.

         Наслідки спливу позовної давності та умови її застосування передбачені статтею 267 ЦК України. Зміст цих норм свідчить про те, що сплив строку позовної давності  не перешкоджає зверненню до суду, а позовна давність може бути застосована судом лише за заявою сторони.

         Отже, у будь-якому разі сплив строку позовної давності  не перетворює безспірну вимогу  у спірну, а тому ці обставини  не можуть бути підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Оскільки суддя без достатніх підстав вважав наявним спір про право та невірно застосував правила пункту 2 частини 3 статті 100 ЦПК, ухвала підлягає скасуванню з направленням заяви КП «Тепло» на новий розгляд до суду першої інстанції.

При повторному вирішенні питання про видачу судового наказу  судді необхідно звернути увагу  на те, що основною підставою, яка дозволяє розглядати аналогічні справи у наказному провадженні, є наявність належним чином укладеного і підписаного сторонами письмового договору. Відсутність або недостатність документів, що додаються до заяви, або недоліки цих документів повинні розцінюватися  як неналежно  оформлена заява про видачу судового наказу з застосуванням наслідків, передбачених 121 ЦПК України.

         Керуючись ст. ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

         Апеляційну скаргу комунального підприємства «Тепло»  задовольнити частково.

         Ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2010 року скасувати, а  заяву з доданими до неї матеріалами направити в той же суд для вирішення питання в порядку ст. ст. 119- 121 ЦПК України.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

         Головуючий  

          Судді