Судове рішення #12801751

Справа  22ц- 8188/10                                  Головуючий у першій інстанції – Гаврасієнко В.О.

Категорія –53                                             Доповідач апеляційної інстанції Данилова О.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        25 листопада 2010 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Данилової О.О.,                  

суддів                Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,        

при секретарі         Кулик О.В.

за участю позивача  ОСОБА_3,

представника відповідача- Богуцька Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_3 та публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення  Заводського районного суду м.Миколаєва від 27 липня 2010 року по цивільній справі  за позовом

ОСОБА_3

до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі – УкрСиббанк)

про  оскарження дисциплінарного стягнення, зміну причини звільнення та стягнення середнього заробітку та моральної шкоди

У С Т А Н О В И Л А:

5 листопада 2008 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до УкрСиббанку  про захист трудових прав.

Позивач зазначав, що з березня 2006 року займав посаду начальника відділення №492 УкрСиббанку. Наказом №155 від 24 липня 2008 року йому оголошено догану за неналежне виконання трудових обов’язків та контроль за діяльністю підлеглих працівників. 13 серпня 2008 року він подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням за статтею 38 КЗпП. Але наказом № 355-ВК від 12 вересня 2008 року  його звільнили з посади за пунктом 3 статті 40 КЗпП у зв'язку з систематичним невиконанням трудових обов’язків.

Посилаючись на те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи відбулося з порушенням норм трудового законодавства, та доповнивши позовні вимоги , ОСОБА_3 просив визнати незаконними накази № 155 від 24 липня 2008 року, №355-ВК від 12 вересня 2008 року, змінити підстави звільнення з пункту 3 статті 40 на статтю 38 КЗпП, стягнути 175173,7 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 5000 грн. моральної шкоди та 1500 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість та сплив строку на звернення до суду.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2010 року у задоволенні позову  ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення  позову, посилаючись на те, що суд не взяв до уваги поважність причин пропуску строку на звернення  до  суду.

Відповідач УкрСиббанк  також не погодився з рішенням суду в частині  висновку про незаконність звільнення та просив рішення суду змінити, виключивши цей висновок з його мотивувальної частини.

 Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що  притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом № 155 від 24 липня 2008 року, та звільнення  з роботи наказом № 355-ВК від 12 вересня 2008 року відбулося з порушенням норм трудового законодавства, але позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП,  що є підставою для  відмови в позові.

Але не всі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам трудового законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається та  судом встановлено, що ОСОБА_3 займав посаду  начальника відділення №492 АКІБ «УкрСиббанку» з 1 березня 2006 року (а.с.7).   Наказом №155 від 24 липня 2008 року  ОСОБА_3 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме неналежне виконання функціональних обов’язків, незабезпечення належного контролю за діяльністю підлеглих працівників при прийнятті рішення по кредитуванню клієнтів середнього та малого бізнесу, в тому числі при оформленні кредитних справ ( а.с.95).  

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали висновки за результатами службового розслідування фактів порушень установленого порядку надання кредитів, яке було призначене 11 липня 2008 року ( а.с.99-101).  

З матеріалів перевірки вбачається, що кредити фізичним особам-підприємцям були видані 5 вересня 2007 року та 19 листопада 2007 року з порушенням внутрішніх банківських документів щодо  процедури прийняття рішень про кредитування, і це потягло видачу кредитів позичальникам під невідповідну заставу.  

Проведення оцінки та моніторингу стану клієнтського портфеля ТТ  є посадовим обов’язком начальника відділення ( а.с.9).  

Факти порушень, які допущені працівниками відділення  при оцінці заставного майна,  та відсутність контролю за їх діями, ОСОБА_3 не заперечував ( а.с.37).

Дотримано відповідачем і порядок  застосування дисциплінарних стягнень, передбачений статтями 148, 149 КЗпП.

Посилання ОСОБА_3 на порушення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими, оскільки факти порушень при видачі кредитів   встановлені розслідуванням, яке проведено у липні 2008 року.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для визнання незаконним наказу № 155 від 24 липня 2008 року про оголошення догани ОСОБА_3

 Оскільки суд першої інстанції  невірно визначив підстави для відмови в позові, рішення в цій частині вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Не можна погодитись з підставою  відмови в позові і  щодо наказу № 355-ВК від 12 вересня 2008 року  .

З матеріалів справи вбачається, що  позивач був звільнений з посади за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП  за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку ( а.с.94).

Підставою звільнення стали висновки за результатами службового розслідування від 26 серпня 2008 року( а.с.96-97), а також попереднє притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності  наказом №155 від 24 липня 2008 року.

 Службове розслідування, яке було проведено на підставі розпорядження №121 від 19 серпня 2008 року, виявило факт порушень працівником відділення порядку надання кредиту у березні 2008 року, а саме невірне зазначення даних при здійсненні операції скорінгу ( валюти кредиту та місця розташування об’єкту застави), що дало можливість позичальнику отримати кредит без достатніх підстав.  

За висновками комісії ці порушення стались через відсутність належного контролю  ОСОБА_3 за щоденною роботою підлеглих працівників          

За змістом пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП  працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після  застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку ( п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Оскільки порушення,  в якому звинувачують ОСОБА_3, мало місце у березні 2008 року, тобто до  застосування до нього дисциплінарного стягнення наказом №155 від 24 липня 2008 року,   відповідач не мав підстав вважати порушення   систематичними та звільняти позивача  за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗоТ.

Отже, висновок суду першої інстанції про незаконність наказу №355-ВК від 12 вересня 2008 року відповідає вимогам трудового законодавства.

 Але, вирішуючи питання щодо  строку звернення за захистом порушених прав, суд дав невірну оцінку зібраним доказам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 був ознайомлений з  наказом про звільнення та отримав трудову книжку 15 вересня 2008 року.  З 24 вересня по 6 жовтня 2008 року позивач знаходився на амбулаторному лікуванні з приводу виразкової хвороби дванадцятиперстної кишки в стадії загострення, хронічного панкреатиту, яке проходив у міській поліклініці №1 ( а.с.78).  Цей факт підтверджено і витягом з медичної картки хворого (а.с.80-81).

Допитана в судовому засіданні лікар ОСОБА_6 підтвердила проходження позивачем повного курсу амбулаторного лікування та обстеження протягом двох неділь ( а.с.142 зворот). Після закінчення лікування 6 жовтня 2008 року ОСОБА_3  в місячний строк звернувся з позовом до суду.

Отже, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_3 пропустив строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП, з поважних причин, що  відповідно до  статті 234 КЗпП є підставою його поновлення.  

Вирішуючи вимоги ОСОБА_3 про зміну формулювання причин звільнення, колегія виходить з того, що  8 серпня 2008 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням ( а.с.13).  Заява отримана УкрСиббанком 10 вересня 2008 року ( а.с.16).

Отже, не маючи передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_3 з посади за ініціативою адміністрації, відповідач мав звільнити позивача відповідно до статті 38 КЗпП за власним бажанням.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині  визнання незаконним звільнення з роботи за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП  та зміну формулювання причин звільнення  на статтю 38 КЗпП  підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 235 КЗпП  у разі неправильного формулювання причин звільнення підставою для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  є доведеність того факту, що таке порушення перешкодило подальшому  працевлаштуванню робітника.

Будь-яких доказів таких перешкод ОСОБА_3 суду не надав.

Крім того, з березня 2009 року позивач  має статус суб’єкта підприємницької діяльності , яку здійснює з 1 кварталу 2009 року ( а.с.75, 125-130).  

Таким чином, підстав для стягнення на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів не вбачає.

Незаконність звільнення з роботи  призвели  до моральних страждань ОСОБА_3, викликали загострення хронічної хвороби та вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї родини.

Відповідно до вимог статті 237-1 КЗпП такі наслідки є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди. Враховуючи  конкретні обставини справи, форму вини відповідача та певні наслідки порушень трудових прав, колегія суддів вважає відповідної компенсацією моральної шкоди  500 грн.

Відповідно до статті 81,84,88 ЦПК судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 17 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення справи покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам – 37 грн. та 83 грн.

Керуючись  статтями 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3  та   УкрСиббанка задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 27 липня 2010 року  скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_3 строк на звернення з вимогою про оскарження наказу №355-ВК від 12 вересня 2008 року.

Визнати наказ №355-ВК  від  12 вересня 2008 року про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділення №492 АКІБ «УкрСиббанк» незаконним в частини формулювання причин звільнення.  

Змінити формулювання причин звільнення з пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, на статтю 38 КЗпП України за власним бажанням.  

Стягнути з  публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 500 грн. моральної шкоди.

У задоволенні позову про визнання незаконним наказу № 155 від 24 липня 2008 року  про притягнення до дисциплінарної відповідальності  та  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»  17 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  з ОСОБА_3 – 83 грн. витрат на інформаційно-теїхнічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:                                    

Судді:        

Ў Справа  22ц- 8188/10                                  Головуючий у першій інстанції – Гаврасієнко В.О.

Категорія –53                                             Доповідач апеляційної інстанції Данилова О.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        25 листопада 2010 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Данилової О.О.,                  

суддів                Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,        

при секретарі         Кулик О.В.

за участю позивача  ОСОБА_3,

представника відповідача- Богуцька Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_3 та публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення  Заводського районного суду м.Миколаєва від 27 липня 2010 року по цивільній справі  за позовом

ОСОБА_3

до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі – УкрСиббанк)

про  оскарження дисциплінарного стягнення, зміну причини звільнення та стягнення середнього заробітку та моральної шкоди

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3  та   УкрСиббанка задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 27 липня 2010 року  скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_3 строк на звернення з вимогою про оскарження наказу №355-ВК від 12 вересня 2008 року.

Визнати наказ №355-ВК  від  12 вересня 2008 року про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділення №492 АКІБ «УкрСиббанк» незаконним в частини формулювання причин звільнення.  

Змінити формулювання причин звільнення з пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, на статтю 38 КЗпП України за власним бажанням.  

Стягнути з  публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 500 грн. моральної шкоди.

У задоволенні позову про визнання незаконним наказу № 155 від 24 липня 2008 року  про притягнення до дисциплінарної відповідальності  та  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»  17 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  з ОСОБА_3 – 83 грн. витрат на інформаційно-теїхнічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:                                    

Судді:        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація