Справа 22ц-7826/10 Головуючий у першій інстанції – Тихонова Н.С.
Категорія -34 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Данилової О.О.
суддів Шаманської Н.О., Лівінського І.В.
при секретарі Єфименко О.М.,
за участю позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 30 червня 2010 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_4
про відшкодування шкоди
У С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що 22 жовтня 2005 року внаслідок проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4, до її квартири №21 через отвір у стелі витік цементний розчин, яким пошкоджено майно, а саме меблева стінка, м’які меблі, килими, паласи, книги, посуд, люстра.
Посилаючись на вину відповідача, який самовільно демонтував стяжку підлоги у своїй квартирі, позивачка просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 6 000 грн. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди.
Відповідач визнав позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, пославшись на обставини, які вплинули на розмір відшкодування.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2010 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 стягнуто 2 457 грн.80 коп. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 552 грн.40 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що визначена судом грошова сума не дозволить їй відновити попередній стан її квартири, просила стягнути додатково 3000 грн. моральної шкоди та 44 грн. 50 коп. судових витрат.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції було встановлено факт залиття 22 жовтня 2005 року квартири ОСОБА_2 цементним розчином з верхнього поверху, а також факт пошкодження внаслідок цього майна позивачки, а саме гарнітуру м’якої меблі, меблевої стінки, двох вовняних килимів, двох штучних паласів, люстри та книг.
Причиною порушення майнових прав позивачки стали дії відповідача ОСОБА_4 по самовільному демонтуванню армованої стяжки підлоги та улаштування нової стяжки в квартирі №25, яка розташована вищим поверхом.
Ці обставини підтверджені актом житлового органу від 25 жовтня 2005 року (а.с.6), фото таблицями ( а.с.24-26), висновком судової будівельно-технічної експертизи №120-1766 від 3 листопада 2009 року ( а.с.51-58) та товарознавчої експертизи №6655 від 16 лютого 2010 року (а.с.66-73).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав цивільної відповідальності, які передбачені статями 1166,1167 ЦК України, та обґрунтовано поклав на ОСОБА_4 обов'язок відшкодувати як матеріальну, так і моральну шкоду.
Розмір відшкодування матеріальної шкоди суд визначив, виходячи з висновків товарознавчої експертизи №6655 від 16 лютого 2010 року ( а.с.66-73). При визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди експерт взяв до уваги ринкову вартість пошкоджених предметів в цінах на час проведення експертизи, врахував такі показники, як фізичний, моральний та економічний знос, втрата товарного виду та визначив вартість кожного предмету на час обстеження.
Тому посилання апелянта ОСОБА_2 на те, що дійсна матеріальна шкода складає 6 000 грн., колегія суддів вважає недоведеними.
Разом з тим, визначаючи розмір відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції не звернув належної уваги на арифметичну помилку, якої допустився експерт при визначенні залишкової вартості книг.
За даними таблиці №1 ( а.с.72) вартість книг з урахуванням зносу складає 1640 грн. Втрата товарного виду книг після забруднення складає 10 %, а тому залишкова вартість книг після залиття складає 1476 грн.
Отже залишкова вартість пошкодженого майна складає 3143 грн. 60 коп., а заподіяна матеріальна шкода – 2605 грн. 40 коп .
Таким чином, рішення суду в частині розміру відшкодування матеріальної шкоди підлягає зміні.
Колегія суддів не може погодитись з вимогою ОСОБА_2 збільшити розмір відшкодування моральної шкоди.
Визначаючи компенсацію у такому розмірі, суд першої інстанції врахував конкретні обставини справи, ступень вини відповідача, а також висновок експерта про те, що на технічний стан та товарний вид значно вплинуло тривале ( більш 4 років) перебування цементного розчину на предметах.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм процесуального та матеріального права, апеляційна скарга не містить.
З урахуванням правил статті 88 ЦПК збільшенню підлягає і відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2010 року змінити. Збільшити стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди з 2457 грн. до 2605 (двох тисяч шістисот п’яти) грн. 40 коп.. судових витрат з 552 грн.40 коп. до 559 грн. 80 коп.
В іншій частині судове рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді: