Судове рішення 22ц-7750/10 від 30.12.2010

Судове рішення #12801742

Справа 22ц- 7750/10 Головуючий у першій інстанції – Тихонова Н.С.

Категорія - 46 Доповідач апеляційної інстанції –Данилова О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.

суддів Шаманської Н.О., Лівінського І.В.,

при секретарі Єфіменко О.М.,

за участю позивачки ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

прокурора Круш Т.О.,

представника органу опіки та піклування Скакуш О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 липня 2010 року за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про визначення місця проживання дітей та обмеження у спілкуванні

та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про визначення місця проживання дітей

У С Т А Н О В И Л А:

У травні 2007 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4, в якому зазначала, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 з січня 1993 року. Мають двох дітей, доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача сімейні стосунки припинено, вона з дітьми проживала у своєї матері. Посилаючись на те, що у травні 2007 року відповідач викрав дітей та перешкоджає спілкуванню з ними, ОСОБА_3 просила відібрати у відповідача дітей та повернути їй.

Уточнивши позовні вимоги у квітні 2008 року, ОСОБА_3 просила визначити місцем проживання доньки та сина з нею, а також позбавити ОСОБА_4 на строк до одного року права на спілкування з дітьми. Позивачка посилалась на те, що відповідач вихованням дітей не займається, а своєю поведінкою та аморальними схильностями негативно впливає на їх розвиток та психоемоційний стан.

У вересні 2007 роки ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом, в якому, посилаючись на те, що саме позивачка не приділяла необхідної уваги здоров’ю та всебічному розвитку дітей через свої релігійні вподобання, та застосовувала невиправдане фізичне насильство, просив визначити місце проживання дітей з ним.

До участі у справі як третіх осіб залучено ОСОБА_9 (дружину відповідача) та службу у справах неповнолітніх Ленінського району м. Миколаєва, яка виконує функції ведення справ органу опіки та піклування.

Справа неодноразово розглядалась судами. Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 1 липня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з їх батьком ОСОБА_4 Вирішено питання відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_3 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на те , що суд порушив її права матері та залишив поза увагою моральні якості відповідача та його дружини.

Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з січня 1993 року по липень 2007 року, та є батьками малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4. Родина проживала в окремому будинку по АДРЕСА_1

Після припинення сімейних відносин у січні 2007 року ОСОБА_3 з дітьми проживала окремо у будинку своєї матері по АДРЕСА_2

У вересні 2007 року після сварки з матір'ю діти пішли від неї до батька та відтоді проживають в його родині.

У серпні 2009 року ОСОБА_4 вдруге одружився (а.с.26, т.2). Між дітьми та батьком і його дружиною ОСОБА_9 склалися добрі сімейні стосунки (а.с.23-24 том 2).

Вирішуючи спір між батьком та матір'ю щодо місяця проживання малолітніх дітей, суд взяв до уваги ставлення кожного з батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дітей до батьків та інші обставини, що мають істотне значення.

Так, в матеріалах справи є відомості про застосування позивачкою ОСОБА_3 фізичного насильства до дітей, зокрема до ОСОБА_7 ( а.с. 26, 27,44 том 1).

За висновками психологічних експертиз №№ 5240,3996 від 24 липня та 25 липня 2008 року у свідомості дітей не тільки створено негативний образ матері, але і присутній страх перед нею, що на їх віковому етапі розвитку вважається психологічною травмою ( а.с. 166-183 том 1).

Діти категорично відмовляються спілкуватися з матір'ю та бажають проживати з батьком.

Факт негативного ставлення до неї дітей не заперечує і ОСОБА_3 ( а.с. 35 зворот т.2).

За попереднім висновком служби у справах неповнолітніх адміністрації Ленінського району виконкому Миколаївської міськради від 28 лютого 2008 року (а.с. 45 том 1) доцільним є проживання дітей з батьком ОСОБА_4

За цих обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованому висновку, що залишення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживати з батьком ОСОБА_4 у звичній для них обстановці буде найбільш відповідати інтересам дітей, сприяти зникненню емоційної напруги по відношенню до матері та їх нормальному гармонійному розвитку.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам статей 160, 161 СК України.

За висновком Миколаївської міської ради від 17 листопада 2010 року, який підтвердив в апеляційному суді представник органу опіки та піклування, інтересам дітей відповідає проживання малолітніх дітей з батьком ОСОБА_4

Таку ж думку в апеляційному суді підтримав і прокурор.

Посилання апелянта на аморальні особисті якості ОСОБА_4 будь-якими доказами не підтверджено, а тому відсутні і підстави для застосування правил частини 2 статті 161 СК України.

Факт порушення кримінальної справи проти ОСОБА_4 ( а.с.101 том 1) свідчить про відносини між сторонами, а не характеризує ставлення відповідача до дітей чи виконання ним батьківських обов’язків.

Не можуть бути підставою для скасування судового рішення і посилання ОСОБА_3 на порушення її прав матері.

У цьому спорі пріоритет мають саме інтереси дітей, і їх інтересам не буде відповідати примусове відібрання їх від батька та передача матері поза їх волі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду, чи доводили б порушення судом норм сімейного законодавства, основних засад та пріоритетів, встановлених національним та міжнародним законодавством щодо захисту інтересів дітей, а тому не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегій суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 липня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді:

Ў Справа 22ц- 7750/10 Головуючий у першій інстанції – Тихонова Н.С.