Справа № 2-а-287/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 серпня 2010 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді Рак Л.М.
при секретарі Марчук І.В.,
за участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Коблевської роти дорожньо-патрульної служби Управління Державної автомобільної УМВС України в Миколаївській області Єфіменка Івана Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В :
16 серпня 2010 року ОСОБА_1 в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС), звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою до інспектора дорожньо-патрульної служби Коблевської роти дорожньо-патрульної служби Управління Державної автомобільної УМВС України в Миколаївській області (далі – інспектор ДПС) Єфіменка І.В . , в якій просив скасувати постанову серії ВЕ № 208839 від 05 серпня 2010 року про накладення адміністративного стягнення, справу закрити, обмежившись усним зауваженням .
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 05 серпня 2010 року відповідачем винесена оскаржувана постанова, якою на нього за керування транспортним засобом ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1 об 11 год. 10 хв. на 127 км автодороги Одеса – Ново-Азовськ без доручення на право керування зазначеним транспортним засобом , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 грн. Цю постанову вважав незаконною, оскільки, хоча він дійсно у цей день забув довіреність на право керування транспортним засобом вдома, проте в автомобілі в якості пасажира їхав ОСОБА_4, який мав довіреність від власника транспортного засобу ОСОБА_3 на право керування ним, також скоєне правопорушення не становило перешкод іншим учасникам дорожнього руху, та під час винесення оскаржуваної постанови відповідач не врахував форму його вини і обставини, що зумовили вчинення правопорушення.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив скасувати оскаржувану постанову, застосувати до нього ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справу закрити, обмежившись усним зауваженням .
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов наступного.
Зі змісту копії оскаржуваної постанови (а.с. 4) вбачається, що на позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 грн.
Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.
Підставою для накладення адміністративного стягнення є складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 041930 від 05 серпня 2010 року, згідно якого позивач 05 серпня 2010 року об 11 год. 10 хв. на 127 км автодороги Одеса – Ново-Азовськ, керуючи транспортним засобом ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, не мав доручення на право керування даним транспортним засобом, чим порушив п.2.1 «б» Правил дорожнього руху України.
Суд вважає, що стягнення було накладено правомочною особою. В діях ОСОБА_1 дійсно вбачаються ознаки правопорушення, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.126 КУпАП. Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією статті.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, підлягають з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, розглядаючи справу, відповідач мав з'ясувати та врахувати виключні обставини, які пом’якшують відповідальність правопорушника і дають підставу для застосування відносно нього ст.22 КУпАП.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше, його щире каяття, майновий стан, а також те, що діяння, вчинене позивачем, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, однак не заподіяло перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не потягло за собою жодного негативного наслідку, а відтак, є малозначним, суд вважає можливим звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови та закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-12, 15, ст.ст. 158-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Коблевської роти дорожньо-патрульної служби Управління Державної автомобільної УМВС України в Миколаївській області Єфіменка Івана Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.
Постанову серії ВЕ № 208839 від 05 серпня 2010 року інспектора дорожньо-патрульної служби Коблевської роти дорожньо-патрульної служби Управління Державної автомобільної УМВС України в Миколаївській області Єфіменка Івана Васильовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, – скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, – закрити, обмежившись усним зауваженням .
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення.
Головуючий: