Справа №2-491/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року    

Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області

                                           в складі головуючого-судді  Битківського Л.М.

                                           секретар                                  Пилипонюк К.С.

                          з участю  позивача                         ОСОБА_1

                                   відповідача                         ОСОБА_2

                       представників сторін              ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача Кричківська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні  проїздом , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в якому поставила питання про усунення відповідачем перешкод в користуванні проїздом до її садиби, яка розташована в АДРЕСА_1. Зокрема, позивачка просить зобов‘язати відповідача не чинити їй перешкоди в можливості проходу та проїзду до свого господарства та покласти на відповідача обов‘язок зняти встановлену ним на проїзді огорожу.

Заявлені вимоги мотивувала тим, що на земельній ділянці, виділеній відповідно до рішення виконкому Кричківської сільської ради від 22.02.1972 року, на старому садибному місці нею побудовано житловий будинок та господарські споруди.  Відповідно до плану відводу земельної ділянки єдиний існуючий проїзд до її господарства був вказаний зі сторони садиби відповідача. В плані відводу земельної ділянки під будівництво, який виданий відповідачу ОСОБА_2 23.10.2000 року, також  вказано проїзд до її господарства. Однак, відповідач протягом останніх десяти років чинив постійні перешкоди в користуванні цим проїздом. Зокрема, не дозволяв їй проходити ним, а також не допускав можливості проїзду транспорту. В 2007 році відповідач спорудив на проїзді суцільну огорожу і таким чином остаточно позбавив можливості користуватись проїздом. 10.05.2009 року її чергову скаргу було розглянуто на сесії Кричківської сільської ради та зобов‘язано відповідача розібрати огорожу та не чинити перешкод в користуванні проїздом. Однак, відповідач згадане рішення ігнорує.

В судовому засіданні позивачка та представник позивача заявлені вимоги підтримали з викладених в заяві підстав, просили позов задовольнити.

Представник третьої особи на стороні позивача - Кричківської сільської ради, клопотав про розгляд справи у їх відсутності.  

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнали. Вказали, що проїзд, на який претендує позивачка, існувати не може, внаслідок того, що проходить фактично через господарський двір відповідача поміж господарськими спорудами, відстань між якими є менше 3 метрів. Вважають, що існує можливість влаштувати для ОСОБА_1 інший заїзд до її господарства шляхом вилучення частини земельної ділянки у сусідки ОСОБА_6 Просили в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, відповідно до рішення виконкому Кричківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області є власником домоволодіння в АДРЕСА_1. (а.с.10) Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до генплану села Кричка, картографічних матеріалів Вінницької експедиції, а також плану відводу земельної ділянки під будівництво належного ОСОБА_1 будинку, від 22.02.1972 року і будівельного паспорту на забудову земельної ділянки ОСОБА_2 встановлено, що до садиби позивачки передбачена під‘їзна дорога шириною 3 метри. Зазначене підтверджується також і Державним актом на право приватної власності на землю від 28.03.2002 року, який виданий відповідачу ОСОБА_2 Іншого заїзду до господарства позивачки немає. Та обставина, що відповідач самовільно загородив існуючий проїзд, встановивши суцільну огорожу, і чинить перешкоди позивачці у можливості ним користуватись, встановлена рішенням сесії Кричківської сільської ради від 10.05.2009 року. (а.с.17)

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачкою вимоги є обґрунтовані. Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити. Зобов‘язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні проїздом до садиби ОСОБА_1, що знаходиться в АДРЕСА_1 та демонтувати встановлену ним на проїзді огорожу.  

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 395,50 грн. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий