Справа 2-А-774/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ВСТАНОВИВ:
03.12.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (далі - відповідач) про скасування постанови від 29.11.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не перевищував 29.11.2010 року швидкість руху автомобілем "Шевролет" номерний знак НОМЕР_1 на 226 км автодороги Ульянівка-Миколаїв (м. Миколаїв), а працівник ДАІ зафіксував швидкість автомобіля 86 км/год. за допомогою приладу "Іскра", який не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису і виключає можливість визначення, що саме ним було скоєно правопорушення.
Посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП та доказів вчинення правопорушення, позивач просив позов задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмове заперечення на позов, яким вимоги позивача не визнає, зазначаючи, що вимірювання швидкості було здійснено за допомогою приладу "Іскра", яким було зафіксовано швидкість руху автомобіля під керуванням позивача - 86 км/год. та в полі зору приладу вимірювання швидкості інших транспортних засобів, швидкість яких міг зафіксувати прилад, не було і це є належним доказом по справі.
Розглянувши справу в порядку письмового провадження згідно з ст. 122 ч. 3 КАС України, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором дорожньо-патрульної служби Коблевської роти з обслуговування доріг державного значення Ворона А.А. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 29.11.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП - перевищення встановленої максимальної швидкості руху автомобіля, більш ніж на 20 км/год., а саме: 29.11.2010 року о 17-20 год. на 226 км автодороги Ульянівка-Миколаїв (м. Миколаїв)позивач, керуючи автомобілем "Шевролет" номерний знак НОМЕР_1, перевищив максимальну швидкість руху в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю 86 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.
Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються
забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП є дані приладу для вимірювання швидкості "Іскра", який не містить функції фото-, кінозйомки, відеозапису та відсутні дані щодо строку дії повірки цього вимірювального приладу, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що положення ст.251 КУпАП носять імперативний характер відносно можливості використання тільки тих технічних засобів та приладів, які мають функції фото- кінозйомки, відеозапису і тому лише вони можуть бути використані, як докази по справі. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2010 року № 33 Про затвердження переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень дорожнього руху» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.03.2010 року № 262/17557, виходячи з своєї юридичної сили відносно закону - ст. 251 КУпАП – застосуванню не підлягає.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.
Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову ВЕ 295049 від 29.11.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис О.Є.Старжинська
З оригіналом згідно: суддя