Справа 2-А-771/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної Автомобільної Інспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною
ВСТАНОВИВ:
03.12.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної Автомобільної Інспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Миколаївській області (далі - відповідач ) про визнання постанови від 26.11.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КУпАП протиправною.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він 26.11.2010 року не допускав порушення п. 8.7.3-г Правил дорожнього руху і при під’їзді автобусом «ПАЗ» номерний знак НОМЕР_1 до перехрестя вулиць Жовтневої революції та Кібріка в м. Вознесенську не зміг зупинити автомобіль при включені жовтого сигналу світлофора, не вдаючись до екстреного гальмування і тому згідно п. 8.11 Правил дорожнього руху рухався далі.
Посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою – інспектором відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Вознесенськ та Вознесенського району Кравченко Д.В. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 26.11.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч. 2 КУпАП - проїзд на заборонений сигнал світлофора, а саме: 26.11.2010 року о 14-10 год. на перехресті вулиць Жовтневої революції та Кібріка в м. Вознесенську позивач, керуючи автобусом «ПАЗ» номерний знак НОМЕР_1, проїхав регульоване перехрестя на заборонений (жовтий) сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3-г Правил дорожнього руху.
Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції
фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису , які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 не заперечував проти порушення ним Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, зібрав доказ, який підтверджує наявність складу правопорушення. Таким доказом є власні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: «порушив правила проїзду регульованого перехрестя, з порушенням згоден».
З урахуванням викладеного, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною та обґрунтованою.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові ОСОБА_1 до Управління Державної Автомобільної Інспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною - відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Є.Старжинська