Справа №2А-49/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2007 року м.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого- судді Бондара В.М.,
при секретарі Рижко О.М.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2042 вул.Кутузова, 12 м.Ковеля про визнання бездіяльності командування військової частини А-2042 щодо виплати при звільненні грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до військової частини А-2042 вул. Кутузова 12 м. Ковель про визнання бездіяльності командування військової частини щодо виплати при звільненні грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі. Позов обгрунтувала тим, що вона проходила службу в Збройних Силах України та на день звільнення зі служби військова частина їй заборгувала за невидане речове майно в сумі 1334.70 грн. Просить зобов'язати військову частину А-2042 провести виплату зазначеної суми замість неотриманого речового майна.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю та просить суд стягнути з військової частини А-2042 грошову компенсацію замість неотриманого речового майна на суму 1334.70 грн. Судові витрати в сумі 3.40грн., просить залишити за нею.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, з якої вбачається, що позов визнав повністю, не заперечує проти стягнення з військової частини в користь позивача зазначеної суми, просить справу слухати у відсутності представника військової частини.
Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем позову і прийняття його судом, приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
У відповідності до ст.56 Конституції України- кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Суд вважає, що забезпечення військовослужбовців речовим майном, продовольчими пайками, або виплата замість них грошової компенсації є певною соціальною допомогою,
-2-
підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України). Таким чином, при поступленні на службу позивачці були державою гарантовані певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих законом соціальних норм не повинні погіршувати становище особи, а тому позивачка має право на отримання передбаченої законом грошової компенсації замість неотриманого речового майна.
Стаття 22 Конституції України встановлює, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно довідки № 272 від 30.03.2007 року від командування військової частини А 2042 вбачається, що грошова компенсація взамін речового майна ОСОБА_1, не виплачувалась та на даний час є заборгованість на суму 1334.70 грн.
(а.с. 5-6)
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається, що вона проходила військову службу з 04.11.1992 року по 02.09.2004 року.
(а.с. 11)
У відповідності із наказом командира військової частини від 30.07.2004 року № 161 звільнено у запас з військової служби старшого солдата ОСОБА_1, у зв'язку зі скороченням штатів.
(а.с. 4)
Судом встановлено, що позивачка неотримала зазначені суми грошей через неналежне фінансування Збройних Сил України, речове майно не видавалось, форменим одягом позивач в повному об'ємі не забезпечувалася. На даний час військова частина не має в наявності майна, яке слід видати позивачу , а тому суд рахує, що не доцільно стягувати з військової частини майно, якого немає, а необхідно винести рішення про стягнення загальної суми заборгованості в грошах.
Судові витрати слід залишити за позивачем, згідно клопотання останньої.
На підставі ст.ст.22, 56 Конституції України, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись ст.6 , 161-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльнісь та зобов'язати командування військової частини А-2042 м. Ковель вул. Кутузова, 12 провести виплату в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна в сумі 1334 ( одну тисячу триста тридцять чотири) гривень 70 копійок.
Постанова може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.