ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 р. | № 16/726 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
за участю представників: |
позивача | - Силяк С.В., |
відповідача | - не з’явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | КП “Редакція газети “Говорить і показує Україна” |
на постанову | від 28.03.2006 Київського апеляційного господарського суду |
у справі | №16/726 |
за позовом | Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської райради в м. Києві |
до | КП “Редакція газети “Говорить і показує Україна” |
про | стягнення 38449,74 грн. боргу |
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 16 травня до 20 червня 2006 року
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.01.2006, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2006, позов задоволено повністю у зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог.
КП “Редакція газети “Говорить і показує Україна” в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати повністю, прийняти нове рішення про відмову в позові, оскільки вважає, що між сторонами було укладено строковий договір оренди з орендною платою як для комерційних підприємств, що є грубим порушенням законодавства, а саме ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»від 23.09.1997р. передбачає, що засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності.
Відповідно до п. 10 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04. 10.1995р. №786, в якому вказано, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних, і комунальних, періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становлять одну гривню.
Скаржник також вказує, що з відповідача стягнуто борг по орендним платежам у сумі 38449,74 грн., як просив позивач в позовній заяві, хоча строк дії договору оренди закінчився та заборгованості по орендним платежам у відповідача перед позивачем за період дії договору не було. Отже, позивач може вимагати у колективного підприємства «Редакція газети «Говорить і показує Україна»лише понесені збитки відповідно ст.ст.16,22 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що 26.07.2002р. між Комунальним підприємством утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва, правонаступником якого є позивач, та колективним підприємством “Редакція газети “Говорить та показує Україна” укладено договір оренди нежилих приміщень №5655/6, відповідно до якого КП “Редакція газети "Говорить та показує Україна" було надане в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 214,0 кв.м в будинку №21-А по вулиці Пушкінська в місті Києві. Строк дії договору оренди встановлено по 01.01.2004р. (п.6.2. Договору оренди).
Відповідно до ст.ст. 10, 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до пункту 1.4 договору оренди відповідач за користування орендованим приміщенням повинен сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 6.3 договору оренди після закінчення строку дії договору оренди орендоване приміщення має бути звільнено і передано орендодавцю за актом на протязі трьох днів. В разі користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору, орендар зобов'язаний вносити плату за плату за час фактичного користування приміщенням до передачі його за актом орендодавцю в розмірі орендної плати.
Орендоване приміщення було звільнено відповідачем 22 квітня 2005р., що підтверджується Постановою відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції по справі № 0310-21 від 22 червня 2005р., якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №36/410, виданого 21.03.2005р. господарським судом м. Києва про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 214,0 кв. м. , що розташоване по вул.Пушкінській в буд. №21 та передачі його по акту Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради, відповідно до п.8 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до чинного законодавства України та умов договору оренди №5529/6 від 05.06.2002р. відповідач зобов'язаний здійснювати оплату в розмірі орендної плати за час фактичного користування орендованим приміщенням до передачі його за актом орендодавцю .
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період з березня 2004р. по квітень 2005р. становить 38449,74 грн.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).
Доказів здійснення оплати вказаної суми суду не надано.
Відповідно до п.2 ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" для об'єктів, що перебувають у комунальній власності методики розрахунку та порядку використання орендної плати визначаються органами місцевого самоврядування.
Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради №308 від 19.02.2004р. було затверджено Методику розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району м. Києва, на підставі якої здійснюється розрахунок орендної плати.
Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р., не є підставою для нарахування орендної плати за нежиле приміщення по вул. Пушкінській, 21-А, оскільки зазначений-нормативний акт регулює питання нарахування плати за користування державним, а не комунальним майном.
Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договору оренди від 26.07.2002 №5655/6, наявних у справі постанови ВДВС Шевченківського РУЮ по справі №0310-21 від 22.06.2005, акта державного виконавця від 22.04.2005, розрахунку суми позовних вимог та інших доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростовано факт існування заборгованості останнього в сумі 38449,74 грн. за фактичне користування нежилими приміщеннями вже після припинення дії договору оренди (з березня 2004р. по 22.04.2005р. включно), оскільки скаржника було примусово виселено в судовому порядку.
Колегія визнає правомірним відхилення судами попередніх інстанцій посилань скаржника в обґрунтування своїх заперечень на п.10 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786) з тих мотивів, що зазначена Методика регулює питання нарахування плати за користування державним майном, а об'єкт оренди за договором №5655/6 є власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва (комунальною власністю), визначення орендної плати за який врегульовано рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради №308 від 19.02.2004, як того вимагає ч.2 ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Окрім того, безпідставні наполягання скаржника на необхідності встановлення для нього розміру річної орендної плати у одну гривню є по суті проявом односторонньої зміни умов договору оренди в частині орендної плати, що згідно імперативних вимог ст.525 Цивільного кодексу України не допускається.
Тим більше, що такі запізнілі твердження скаржника є на даний час безпредметними з огляду на встановлений судом факт припинення дії договору оренди №5655/6 з 01.01.2004р.
Касаційна інстанція відхиляє безпредметні посилання скаржника на укладення з ним строкового договору оренди з порушенням вимог ст.6 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” та з визначенням орендної плати як для комерційних підприємств, оскільки рішенням господарського суду м. Києва від 20.12.2004 у справі №36/410 між тими ж сторонами, яке набрало законної сили та не скасоване у встановленому порядку, зафіксовано факт припинення з 01.01.2004р. дії договору оренди від 26.07.2002 №5655/5. Окрім того, судом при вирішенні цього спору не прийнято до уваги посилання відповідача (орендаря) на ст.6 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, яка передбачає передачу засобами масової інформації у встановленому порядку приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності у безстрокову оренду, оскільки договором оренди сторони встановили строк його дії до 01.01.2004р. Відповідач не заперечував проти такого строку і не намагався вирішити це питання у встановленому порядку.
Зазначені юридичні факти в силу вимог ч.2 ст.35 ГПК України не підлягають доведенню при вирішенні спору у справі №16/726. Окрім того, судом апеляційної інстанції враховано те, що під час дії договору оренди відповідач не звертався до орендодавця з вимогами про внесення змін чи доповнень до договору в частині строку його дії та розміру орендної плати.
Не заслуговують на увагу також твердження скаржника про те, що позивач у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди може вимагати у відповідача лише понесені збитки відповідно до ст.ст.16,22 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, оскільки , як встановлено судом, згідно з п.6.3 договору оренди в разі користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору, орендар зобов'язаний вносити плату за час фактичного користування приміщенням до передачі його за актом орендодавцю в розмірі орендної плати, а тому позивач у зв’язку з невиконанням умов договору оренди в цій частині вправі вимагати в судовому порядку саме такої плати, яка не є збитками в розумінні ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 у справі №16/726 залишити без змін, а касаційну скаргу КП “Редакція газети “Говорить і показує Україна” - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун