Судове рішення #12799470

                                                                               

                                                      № 2-1223\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 22 грудня 2010 року                                 м. Запоріжжя

 

Шевченківський районний суд  м. Запоріжжя в складі:

головуючого                       судді Кляшторного В.С.,

            при секретарі                                           Керопян В.Ф.,

            за участю прокурора                          Жукової І.О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Запорізька міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя, діючи в інтересах громадян похилого віку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В позові зазначено, що позивачам на підставі  свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.1992 року на праві спільної часткової власності належить  житловий будинок АДРЕСА_1. Відповідно до технічної документації ОП ЗМБТІ, цей житловий будинок  і надвірні споруди знаходяться на земельній ділянці загальною площею 1000 кв. м.  Відповідач ОСОБА_4 є власником сусіднього житлового будинку АДРЕСА_1.

Після проведення  геодезичної зйомки  у 2006 році суміжний землекористувач  ОСОБА_4 зробив переміщення  паркану, що розмежовував земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, чим зменшив розміри земельної ділянки позивачів. Тому  позивачі позбавлені можливості провести приватизацію земельної ділянки.

Посилаючись на зазначене, позивачі вважають, що відповідач порушив їх права, які передбаченні ст. 95 ЗК України, чим завдав їм матеріальної та моральної шкоди.

Матеріальна шкода полягає у витратах, пов’язаних з  проведенням геодезичної зйомки КП «Градпроект», в розмірі 654 грн., витратах на придбання ліків з зв’язку з хворобою, яка виникла внаслідок неправомірних дій відповідача -  476 грн. 54 коп. Моральна шкода полягає в зміні звичайного образу життя та у душевних стражданнях, яка складає 5000 грн.

Прокурор в інтересах позивачів просив зобов’язати відповідача відновити межі землекористування шляхом перенесення паркану на 15 сантиметрів по червоній лінії в сторону земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_2, для збільшення загальної площі ділянки по АДРЕСА_1 до 0,0999 га, згідно плану, зробленому КП «Градпроект». Також просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 476 грн. 54 коп. матеріальної шкоди, на користь всіх позивачів 5000 грн. моральної шкоди.

Під час розгляду справи позивачі уточнили позов: просили зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні зазначеною земельною ділянкою та встановити межі землекористування поміж домоволодіннями № 61 та АДРЕСА_1 по прямій лінії згідно плану земельної ділянки, розробленому КП «Градпроект», для збільшення загальної площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 до 0,0999 га, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 1130 грн. 54 коп. матеріальної шкоди, а також на користь всіх позивачів – 5000 грн. моральної шкоди, В судовому засіданні позивачі підтримали уточнений позов. Просили також стягнути з відповідача на їх користь 1500 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи.

Відповідач позов не визнав, пояснив, що він переніс паркан в сторону своєї земельної ділянки, тому права позивачів не порушив. Під час розгляду справи відповідач погодився перенести зроблений ним паркан на те місце, де раніше проходила межа між ділянками.  

Третя особа – Запорізька міська рада на численні судові виклики не реагувала, свого представника на розгляд справи не направила, про час та місце розгляду неодноразово повідомлялася. Пояснень за позовом до суду направлено не було.

Вислухавши пояснення сторін, доводи прокурора, вивчивши матеріали справи,  суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування  на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. У відповідності до ч. 2 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Частиною 3 ст. 125 ЗК України передбачено, що приступати до використання  земельної ділянки до встановлення  її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно п. 6 Перехідних положень ЗК України 2002 року, громадяни, які мають у постійному  користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх у такому праві, повинні переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Позивачі надали суду договори на право забудови та рішення суду від 1.09.2010 року, яким було уточнено та визначено розмір земельних ділянок, які раніше були надані їм під забудову.

Факт зменшення розміру земельної ділянки позивачів (АДРЕСА_1) підтверджується актом обстеження земельних ділянок сторін, який було складено Шевченківською районною адміністрацією Запорізької міської ради.

За результатами проведення повторної геодезичної зйомки КП «Градопроект» було встановлено, що площа земельної ділянки за адресою вул.. Архітектурна, 61 зменшилася за рахунок встановлення суміжного паркану в бік цієї ділянки і таке зменшення становить 0,0006 га.

Також факт зміни площі зазначеної земельної ділянки підтверджується листом Держцем інспекції Управління з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області від 10.05.2007 р.

Відповідно до Висновку, складеного внаслідок проведення геодезичних робіт з інвентаризації та встановлення меж земельних ділянок ТОВ «Геосервіс», фактичний розмір земельної ділянки позивачів зменшено порівняно із планом землекористування за даними ОП ЗМБТІ, а також встановлено, що лінії огорож мають кривизну, що суттєво впливає на площу та конфігурацію земельних ділянок.

Згідно висновку технічної геодезичної експертизи, фактичний розмір та загальна площа  обох земельних ділянок, встановлених по зовнішнім межам  (огорожі власників) менші за розмір та площу, вказаних в ОП ЗМБТІ на 2,72 кв.м. Причини зміни площі та конфігурації  земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відносно даних ОП ЗМБТІ в тому, що межі обох земельних ділянок не закріплено довгостроковими межовими знаками (центр) згідно вимог  додатку 6 Інструкції з топографічного знімання  ГКНТВА-2.04-02-98, затвердженого Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України 09.04.1998 р. № 56, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 23.06.1998 року за № 393\3946. Відповідні межові  знаки  мають бути встановлені геодезичними організаціями та підприємствами, що проводили геодезичні та кадастрові зйомки на даних земельних ділянках і повинні передаватись на зберігання землекористувачам.

З огляду на зазначене, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивачів в частині покладення на відповідача забов’язання перенести встановлений ним паркан на місце розташування межі відповідно до документації ОП ЗМБТІ, для збільшення площі їх ділянки до розміру, вказаному в технічній документації.

Також, на думку суду, підлягають задоволенню вимоги позивачів про відшкодування їм витрат по проведенню геодезичної експертизи в розмірі 1500 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на думку суду, задоволенню не підлягають, оскільки суду не було надано доказів того, що витрати позивачів на лікування знаходяться в причинному зв’язку з діями відповідача. В наданих суду медичних документах немає жодного підтвердження, що позивачі проходили лікування  в результаті погіршення стану здоров’я, заподіяного неправомірними діями ОСОБА_4 Також відсутні докази зміни звичайного образу життя позивачів та спричинення їм душевних страждань. З позовом до суду звернулась прокурор району, позивачі при цьому не страждали і своїх коштів та часу на підготовку позову не витрачали.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215  ЦПК України, ст. ст. 125, 126 ЗК  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя  в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.

Забов’язати ОСОБА_4 перенести встановлений ним паркан між сусідніми ділянками на 0,15 м в сторону своєї ділянки, встановити межі землекористування поміж домоволодіннями № 61 та АДРЕСА_1 по прямій лінії згідно плану земельної ділянки, розробленому КП «Градпроект», для збільшення загальної площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 до 0,0999 га,

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1500 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням експертизи.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

   Суддя                                                                       В.С. Кляшторний

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація