Справа№ 2-2697/10

  Р І Ш Е Н Н Я

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                      07.12.2010 р.                  м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді         -        Мартинишин М.О.

при секретарі         -        Кметь Г.М.

з участю прокурора              -             Захарка А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною

            ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  

            ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

            ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16  

до        Львівської міської ради,  ОКП ЛОР  «БТІ та ЕО»

з участю третьої особи : Малого приватного підприємства « МПМ»

про  скасування реєстрації права власності на  будинок та витягу з реєстру прав власності  на нерухоме майно, суд, -

      встановив:

            позивачі  звернулися до суду з позовом в якому просять скасувати реєстрацію права власності на будинок по АДРЕСА_1 у м.Львові від 21.01.2005р. та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.01.2005р.,  виданого ЛОДКБТІ та ЕО видане територіальній  громаді в особі Львівської міської ради  на будинок в цілому на підставі рішення Франківського райвиконкому м.Львова №271 від 26.05.1987р.. В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що 21.01.2005 року територіальна громада в особі Львівської міської ради незаконно приватизувала  будинок по АДРЕСА_1 у м.Львові. Приватизація вказаного будинку  здійснена на підставі рішення Франківського райвиконкому м.Львова від 26.05.1987р. за №271 і ЛОДКБТІ та експертної оцінки  видано витяг з реєстру права власності на їх будинок. У 1987 року в м.Львові на підставі рішення облвиконкому відбулось затвердження реєстрів житлових будинків, які знаходились на балансі місцевих рад по утворених районах міста Львова. Списки  житлових будинків представлялись на той час  ЖЕО, в яких було  зазначено  будинки, які знаходились  на балансі місцевих рад  порайонно. В зв’язку із цим  було винесено рішення №271 від 26.05.1987р.  Франківському  райвиконкому м.Львова, яке затверджувало реєстр житлових  будинків по Франківському району і в тому числі на будинок по АДРЕСА_1 у м.Львові. В зв’язку із цим вони як співвласники багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 у м.Львові, вважають незаконним захоплення вказаного будинку  у власність невідомої громади в особі Львівської міської ради, оскільки рішення №271 від 26.05.1987р. ніколи не могло бути підставою для отримання у власність їхнього будинку. Крім цього квартири  в будинку АДРЕСА_1 у м.Львові давно приватизовані їхніми мешканцями, співвласниками  багатоквартирного будинку, а з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.01.2005р.,  виданого ЛОДКБТІ та ЕО видно, що реєстрація спірного будинку проведена 26.05.1987 року, а  тому вважають, що після приватизації квартир вказаного будинку вказана реєстрація втратила свій правовий статус, так як на один об’єкт власності не може існувати два свідоцтва  про право власності, в тому числі і на спірний будинок АДРЕСА_1 у м.Львові.

            Просять позов задовольнити.

            Прокурор в інтересах позивачів у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що реєстрація права власності на будинок по АДРЕСА_1 у м.Львові від 21.01.2005р. та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.01.2005р.,  виданий ЛОДКБТІ та ЕО виданого територіальній  громаді в особі Львівської міської ради  на будинок в цілому на підставі рішення Франківського райвиконкому м.Львова №271 від 26.05.1987р. не відповідає чинному законодавству, що призвело до порушення цивільних прав та  інтересів позивачів, а  тому підлягають скасуванню. Просить позов позивачів задовольнити.

           07.12.2010 року в судове засідання позивачі не з’явилися, але в минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримали, а тому суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, про що і не заперечував прокурор, який представляє  їхні інтереси.

          Представники відповідачів та представник третьої особи в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомленні про день, час та місце розгляду справи, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, про що і не заперечив прокурор, який представляє  інтереси позивачів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи та інші об’єктивні докази, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

             Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

  Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

 Судом встановлено, що на  підставі рішення Франківського(радянського) райвиконкому м.Львова №271 від 26.05.1987р.(а.с.8) видано витяг про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 у м.Львові з реєстраційним номером: 9631539(а.с.9).

Із наказу  Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5  про затвердження тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових  прав на нерухоме майно видно, що для реєстрації права власності потрібно надати в БТІ свідоцтво  на право власності на об’єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування  та місцевої держадміністрації, але не рішення  Франківського райвиконкому м.Львова №271 від 26.05.1987р. про затвердження реєстру житлових будинків по Франківському районі.

Як вбачається із правовстановлюючих документів(а.с.10-24,49-62), що квартири  в будинку АДРЕСА_1 у м.Львові приватизовані їхніми мешканцями, співвласниками  багатоквартирного будинку,  а  тому суд вважає, що після приватизації квартир вказаного будинку,  вказана реєстрація  територіальної громади в особі Львівської міської ради втратила свій правовий статус, так як на один об’єкт власності не може існувати два свідоцтва  про право власності, в тому числі і на спірний будинок АДРЕСА_1 у м.Львові.

В силу приписів статті 41 Конституції України: “Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.”

            Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими для виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

           Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

           Ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, де серед іншого, зазначено, що рада уповноважена скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, що прямо передбачено п.10 ст.59 названого Закону.  

      Ст.21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.                

          Таким чином, здійснюючи системний аналіз позовних вимог, суд всебічно, повно та об'єктивно вивчив вивчивши матеріали та дійшов висновку, що відповідачі діяли з порушенням чинного законодавства, виходячи за межі наданих повноважень, без урахування всіх обставин, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав і свобод, що призвели до порушення  цивільних прав та  інтересів позивачів, а тому суд вважає, що  слід скасувати реєстрацію права власності на будинок по АДРЕСА_1 у м.Львові від 21.01.2005р. та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.01.2005р.,  виданого ЛОДКБТІ та ЕО видане територіальній  громаді в особі Львівської міської ради  на будинок в цілому на підставі рішення Франківського райвиконкому м.Львова №271 від 26.05.1987р..

          Керуючись ст.ст. 4, 8, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, Конституцією України, ст.ст. 15-16, 20, 316, 317, 321, 379, 386, 391, 393 ЦК України, ст.ст. 1-6, 9 ЖК України, суд, -

вирішив:

 позов  задовольнити.

             Скасувати реєстрацію права власності на будинок по АДРЕСА_1 у м.Львові від 21.01.2005р. та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.01.2005р.,  виданого ЛОДКБТІ та ЕО видане територіальній  громаді в особі Львівської міської ради  на будинок в цілому на підставі рішення Франківського райвиконкому м.Львова №271 від 26.05.1987р..

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя                                                                                              Мартинишин М.О.