справа № 1-109/2010

                     В И Р О К

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року      Бродівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді                Тропак О.В.

при секретарі                              Ковальчук Н.І.      

за участю потерпілої                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди  кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1.,уродженки та жительки АДРЕСА_1,українки,гр-ки України,з середньою осві-тою,розлученої,не працюючої,раніше не судимої,-

      у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України, -

                    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 18 квітня  2010 року,приблизно о 21-й годині 15 хвилин на подвір»ї ОСОБА_1,що в с.Дітківці Бродівського району Львівської області  під час суперечки,яка переросла в бійку, спричинила потерпілій - ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.

В судовому засіданні 02.09.2010 року підсудна винною-у вчиненні інкримінованого їй злочину,себе не визнала,цивільного позову не визнала та показала,що:18 квітня 2010 року вона прийшла в с.Дітківці на день народження до своєї подружки-ОСОБА_3 і,коли вона знаходилась у будинку,то прийшов син ОСОБА_3 близько 20-ї години вечора  і сказав,що її сина побила незнайома жінка.Коли вона вийшла з будинку,то побачила свого сина ОСОБА_4,який  сильно плакав і тримався рукою за обличчя і за вухо.Забравши його руку з обличчя,вона побачила,що обличчя горіло вогнем і вухо було фіолетове.Тоді вона запитала сина ОСОБА_3,хто побив її (підсудної) сина.ОСОБА_5 вказав їй  на подвір»я,на яке вона зайшла,але як виявилося,тієї жінки там не було,тоді ОСОБА_5 вказав їй на те подвір»я,на яке зайшла ця жінка.Зайшовши на подвір»я її син ОСОБА_4 ,почав дуже плакати,побачивши цю саму жінку і сказав,що вона його побила.Вона запитала три рази цю жінку,за що вона побила її сина і не почувши відповіді на її запитання вона дала здачу за свою дитину,вдаривши потерпілу рукою по обличчю і сказала при цьому,що кулаками з чужими дітьми не розбираються,а треба було звернутись до мами.Після того потерпіла піднялася на сходи,взяла палку між дверима і вдарила її-підсудну палкою по голові.Її син ОСОБА_4 почав плакати і кричати: »не бий мою маму» і вони розвернулись та пішли з подвір»я. Вона дійсно забрала у ОСОБА_1 цю палку і викинула її в город.З часу,коли невідома жінка побила її сина і до того часу,коли вона вдарила ОСОБА_1 по обличчю пройшло 10 хвилин.Вважає,що мала повне право нанести ОСОБА_1 удар рукою по обличчю,за те,що остання побила її(підсудної) дитину.    

Незважаючи на заперечення підсудною винності у вчиненні злочину,інкримінованого їй потерпілою ,суд дійшов висновку,що винність підсудної у заподіянні 18 квітня 2010 року потерпілій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я,доведена іншими дослідженими судом доказами,а саме:

Показаннями потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні 02.09.2010 року,яка показала,що 18 квітня 2010 року близько 9-ї години вечора вона вийшла на вулицю,де було багато дітей і серед них був незнайомий їй хлопчик віку 8-9 років.Діти поскаржилися,що цей хлопчик їх ображає і кидає в них камінням.Вона попросила цього хлопчика піти на подвір»я ОСОБА_3,де святкували день народження і не ображати дітей.Він пішов на подвір»я ОСОБА_3 і через декілька хвилин вийшов звідти,підійшов до неї ї хотів її вдарити,замахнувся по голові,але вона захистилася і удар палкою прийшовся їй по руці.Коли вона відмахнула палку і не хотячи, рефлек-торно зачепила його рукою по обличчю.Після того вона пішла додому.Через деякий час до неї додому прийшла ОСОБА_2 ,запитуючи чого вона побила її дитину,а вона відповіла,що вдарила дитину не хотячи.Тоді ОСОБА_2 почала на неї кричати нецензурною лайкою і наносити їй тілесні ушкодження.Спочатку ОСОБА_6

                    -2-

вхопила її за волосся,кинула її на землю,била кулаками по лиці,а коли вона не змогла захиститися-то взяла палку зі сходів для самозахисту,але ОСОБА_6 вир-вала у неї палку з рук і стала бити її палкою по голові та по ребрах.Коли ОСОБА_6 її била,то вибігла сусідка-ОСОБА_7 ,тоді ОСОБА_6 пішла з подвір»я.В той вечір вона звернулася в міліцію і дійсно сказала міліціонерові,що вдарила хлопчика по обличчю.До лікарні вона звернулася на наступний день.

Показаннями свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні 02.09.2010 року,яка показала,що в неділю біля 9-ї години вечора вона почула крики з подвір»я ОСОБА_1  і побачила,що ОСОБА_6 била ОСОБА_1 якимось довгим предметом по голові,тримаючи ОСОБА_1 під пахвою і при цьому матюкалася.Вона спитала ОСОБА_6,що та робить ,при цьому ОСОБА_6 відпустила ОСОБА_1 і щось  свідку стала пояснювати,але свідок нічого не ОСОБА_1 була роззута і сказала,що діти понесли її телефон.ОСОБА_2 вийшла з подвір»я і пішла вверх по вулиці.А свідок пішла до свекрухи ОСОБА_1-ОСОБА_12,яка була вже на порозі,бо їй хтось подзвонив про той інциндент.    

Показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні 02.09.2010 року,яка показала,що  вона почула крик на подвір»ї ОСОБА_1 і побачила,що там  б»ються,але хто з ким бився не розібрала і побігла на подвір»я до ОСОБА_10 –свекрухи ОСОБА_1.Коли вона повернулася на своє подвір»я,то побачила підсудну,яка одна йшла по вулиці з патиком і лаялася,говорила:»Я Вам всім покажу» та викинула ту дубінку на інше подвір»я.

Показаннями свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні 02.09.2010 року,яка показала,що ОСОБА_6 прийшла на її подвір»я з дітьми і від хвіртки почала обзивати і казати,що побили її дитину.З хати вийшла дочка свідка і ОСОБА_6 стала висловлюватися нецензурними словами на адресу дочки свідка,яка знала ОСОБА_6,після чого остання  зрозуміла,що свідок та її дочка дитину ОСОБА_6 не били і вийшла з їхнього подвір»я.

Показаннями свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні 02.09.2010 року,яка показала, що 18 квітня 2010 року ввечері їй подзвонила  сусідка ОСОБА_9 і повідомила,що б»ють її невістку.Потім вона почула гавкіт собак і вийшла з будинку,це прийшла сусідка ОСОБА_7,яка сказала,що:»Вашу сусідку добивають».Вона побігла до ОСОБА_1 і побачила ОСОБА_1 всю в крові і яка сказала їй,що не знає тієї жінки,яка її побила.Вона пішла на подвір»я ОСОБА_13 ,а ОСОБА_6 вибігла і стала кричати.Тоді чоловік ОСОБА_3  відсунув її та ОСОБА_6 в різні боки.Потім до ОСОБА_3 прибіг ОСОБА_14 і став питати:»,що це за одна  обзивала його дочку?».Потім  вона (свідок) викликала міліцію і дійсно не випускала ОСОБА_2 і її дитину з подвір»я ОСОБА_3.

Показаннями свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні 25.11.2010 року,яка показала,що 18 квітня 2010 року вона була в гостях у своєї одно-сельчанки ОСОБА_3,яка святкувала день народження свого п»ятирічного сина-ОСОБА_5 і в гостях була також ОСОБА_2 з своїм сином ОСОБА_4.Десь після 8-ї години вечора в будинок до ОСОБА_7 прибіг син ОСОБА_2  і сказав,що його побили,після чого ОСОБА_2 вибігла на вулицю і що там відбувалося далі,їй невідомо.Через деякий час,приблизно через півгодини  ОСОБА_2 повернулася на подвір»я ОСОБА_3 і туди позбігалися інші  сусіди:ОСОБА_16 і його батьки,ОСОБА_8.На подвір»ї була сварка,шарпанина,погрози з боку ОСОБА_12 на адресу ОСОБА_2.  

Показаннями свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні 25.11.2010 року, яка показала,що 18 квітня 2010 року у неї в гостях була ОСОБА_2.Після 8-ї години вечора прибіг син ОСОБА_2 ,на лиці  якого  було почервоніння і сказав,що його била якась тьотя з якимось хлопчиком.Після того ОСОБА_2-на вийшла з своїм сином ОСОБА_4 і разом з ними пішов п»ятирічний син свідка-ОСОБА_5.Десь через пів години вони повернулися на подвір»я і крім них  зайшли: ОСОБА_16,його мати ОСОБА_12  і почали обзивати ОСОБА_2 та лізти  до останньої до бійки,а коли вона стала заступатися за ОСОБА_2,то почали обзивати і її –свідка.

Висновком судово-медичної експертизи №193/2010 від 06.08.2010 року, згідно з яким у гр.ОСОБА_1 при звертанні за медичною допомогою і обстеженні,під час судово-медичного огляду,проведеного 19 квітня 2010 року було виявлено три синця і забійна рана на волосяній частині голови,струс головного мозку,снець на тильній поверхні правої кисті,синець на лівій боковій поверхні грудної клітки,які утворились від дії тупих предметів,могли

                        -3-

бути спричинені 18 квітня 2010 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров»я/ас 28-29/.

Кваліфікацію дій підсудної за ч.2 ст.125 КК України суд визнає вірною, оскільки підсудна умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_1 легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров»я,а так як з часу, коли підсудна довідалася про конфлікт між її малолітнім сином та підсудною і до того часу,коли підсудна прийшла на подвір»я потерпілої,минув деякий час, крім того перед тим,як з»ясувати з ким у її сина був конфлікт,підсудна захо-дила на подвір»я до ОСОБА_14 з»ясовувала те,хто саме наносив удари її сину, тому суд не знаходить підстав для висновку,що легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров»я було заподіяно потерпілій підсудною у стані сильного душевного хвилювання,що давало б суду підстави для висновку про відсутність в діях підсудної складу кримінально караного діяння.

Призначаючи покарання,суд враховує:

-ступінь тяжкості,вчиненого злочину,який відноситься до злочинів неве-ликої тяжкості;

-особу винної,яка не працює,розлучена/,раніше не судима /ас 23/.

-пом”якшуючі покарання обставини,якими суд визнає:

притягнення до кримінальної відповідальності вперше;

наявність на утриманні у підсудної неповнолітньої дитини;

та те,що заподіянню підсудною потерпілій ОСОБА_1легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я-передував конфлікт між потерпілою та малолітнім сином підсудної;

 -обставин,обтяжуючих покарання суд,не знаходить.

Суд вважає,що для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів,з врахуванням тієї обставини,що вона не працює,а отже сплата нею штрафу буде утрудненою,необхідним та достатнім буде призначення покарання у виді громадських робіт.

Суд дійшов висновку про те,що потерпілій слід відмовити в задоволенні цивільного позову про відшкодування їй  моральної шкоди в сумі 5000 гривень, з наступних міркувань:

-по-перше,докази,досліджені судом у даній кримінальній справі,свідчать про те,що неправомірна поведінка підсудної по відношенню до потерпілої фак-тично була викликана тим,що потерпіла,як вона стверджувала в суді-рефлекторно (не хотячи),але все-таки завдала  малолітньому сину підсудної удару по облич-чю.Отже,зважаючи на це,підсудна хоча в наступному і заподіяла підсудній легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я,але при цьому вона роз-глядала їх як  спосіб захисту інтересів  її дитини ;

по-друге,на думку суду, потерпіла отримала достатню моральну сатисфакцію за заподіяння їй підсудною легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я-у вигляді притягнення підсудної до кримінальної відповідальності .

Зважаючи на обставини,що передували вчиненню підсудною по щодо потерпі-лої злочину,передбаченого ст.125 ч.2 КК України і характеру цього кримінально

-караного діяння,глибини та тривалості фізичних та душевних страждань потер-пілої,з врахуванням вимог розумності,справедливості та виваженості суд дійшов висновку про те,що у суду немає підстав,достатніх для присудження потерпілій грошового відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину,передбаченого ст.125 ч.2 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк сто п»ятдесят годин.

В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з засудженої ОСОБА_2  моральної шкоди в сумі 5000 гривень відмовити.

      Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком суду законної сили,залишити без змін.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Львівської області через Бродівський районний суд,протягом п”ятнадцяти діб з моменту його прого-лошення.

Головуюча                                 О.Тропак