Код суду 0555                                                                                     Справа № 2-А-2970/2010

ПОСТАНОВА

Іменем України

    2 листопада 2010 року суддя Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області Бичков П.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов?язання здійснити виплати відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, зазначивши, що  вона має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Їй нарахована та сплачена надбавка не в повному обсязі.  Зазначаючи, що рішеннями  Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та  22 травня 2008 р.  визнані неконституційними  зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внесені  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити недоотриману надбавку до пенсії за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день набрання постановою суду законної сили.

У судове засідання позивачка не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за  її відсутністю.

Відповідач просив справу розглянути за відсутністю його представника, надав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що виплати позивачці здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства, також відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно  до вимог ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії дітям війни, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто за станом на 2 вересня 1945 року їй не виповнилося 18 років, це підтверджується паспортом громадянки України, статус дитини війни підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні.

Дію ст. 6 зазначеного Закону зупинено на 2006 р. відповідно до п. 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".  

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни» також зупинена.  

    Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. положення ст. 71 вищезазначеного закону визнані такими, що не відповідають Конституції , тому з цього часу до 31 грудня 2007 р. відповідач повинен був нараховувати позивачу доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного  грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення вищезазначеного Закону щодо внесення змін  до Закону України “Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції.  

Згідно ст. ст. 147,152 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та Законів України. Закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом  України рішень про їх неконституційність.  

Крім того, відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права . Закони та  інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення готуються на підставі  законів України. Таким чином, нормативно-правові акти повинні відповідати актам вищої юридичної сили.  

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади,  їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягають положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

В ст.99 КАС України передбачений шестимісячний строк звернення до суду. Позивачка звернулася з адміністративним позовом до суду 6 жовтня 2010 року. Про суми виплати пенсії позивачці було відомо, тобто з 9 липня 2007 року вона не була позбавлена можливості звернутися до суду з зазначеним позовом. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку. Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачкою не наведено та не доведено.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Таким чином, вимоги позивачки зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період до 6 квітня 2010 року не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, для повного захисту порушеного права позивача вийти за межі позовних вимог і не обмежуватися кінцевим терміном - датою набрання цією постановою законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачки  щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 6 квітня 2010 року безстроково.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст.159-163 КАС України  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 06.04.2010 р.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично проведених виплат з 6 квітня 2010 року безстроково.

В решті позовних вимог позивачці відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня  її проголошення. У разі відсутності особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

           Суддя: