КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 13 ” грудня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.В.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Кричківській А.Ю.
з участю: відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц – 5725 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 14 жовтня 2010 року за позовом виконавчого комітету Шепетівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – інспекція державного архітектурно – будівельного контролю у Хмельницькій області про знесення самочинно збудованої господарської споруди; за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, знесення господарської споруди; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівської міської ради про визнання права власності на перебудовану господарську споруду.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
У січня 2007 року виконавчий комітет Шепетівської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованої господарської споруди по АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог позивач вказував, що 18 вересня 2006 року до виконавчого комітету Шепетівської міської ради за захистом своїх прав звернувся ОСОБА_3 вказуючи, що його сусід ОСОБА_1 розпочав будівництво хліва, зробивши заливку фундаменту з порушенням встановленої відстані до його будинку. Крім того, даним будівництвом порушуються протипожежні і екологічні вимоги щодо відстаней до їхнього будинку.
В ході перевірки, проведеної начальником Шепетівської міської інспекції Держархбудконтролю, встановлено, що по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 розібрав старий хлів до фундаменту та збудував нову споруду, збільшивши попередні розміри 6,0 м х 4,0 м. до 6,37 м. х 5,2 м, у зв’язку з чим 20 листопада 2006 року при повторній перевірці відповідачу винесено припис та запропоновано привести господарську споруду у відповідність до попередніх розмірів, а також оштрафовано на 85 грн. Невиконання цього припису потягло повторне звернення ОСОБА_3 до міського голови Шепетівської міської ради з проханням звернутися до суду із позовом про знесення самочинно побудованого хліва.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Болотін С.М. Справа №22ц- 5725
Доповідач –Кізюн О.Ю. Категорія № 5,6
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем здійснено будівництво нової господарської споруди у нових розмірах, яке потребує надання відповідного дозволу, однак будівництва відповідачем здійснено самочинно із порушенням норм ДБН А.3.1-2-93 „Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затверджених наказом Мінбудархітектури від 10 серпня 1993 року № 136, ДБН 360-92**, просили зобов’язати відповідача знести самочинно побудовану господарські споруду (хлів) загальною площею 33,12 м. кв.(а. с. 2,20 т.1)
18 січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівської міської ради про визнання права власності на перебудовану господарську споруду. Просив визнати за ним право на спірну господарську споруду загальною площею 33,124 м. кв., вартістю 12 545 грн., оскільки проведена ним реконструкція хліва ніяким чином не порушує прав ОСОБА_3, відстань від господарської будівлі до житлового будинку ОСОБА_3 залишилась незмінною і істотних порушень будівельних норм і правил при реконструкції хліва ним не допущено (а.с.16-17, т.1)
У січні 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, знесення господарської споруди та будинку. Просили зобов’язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні їхнім будинком, розташованим по сусідству, а саме за адресою АДРЕСА_2.
Вказували, що побудована відповідачами будівля є самочинно збудованою, оскільки побудована без отримання належних дозволів та при її будівництві були порушені протипожежні норми. Просили зобов’язати відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану господарську споруду та знести збудований ними у 1999 році житловий будинок, оскільки він побудований з грубим порушенням будівельних, протипожежних та санітарних норм (а. с. 31 т.1)
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 02 березня 2007 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено дружину і дітей ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5. (а.с.80,т.1)
Ухвалою суду від 14.10.2010 року прийнято відмову ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині вимог про знесення будинку і провадження по справі в цій частині закрито.
Ухвалою суду від 14.09.2010 року до участі в справі залучено в якості третьої особи інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області (а.с.65).
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 14 жовтня 2010 року, в якому ухвалою цього ж суду від 11 листопада 2010 року виправлено описку, ухвалено відмовити:
в позові виконавчого комітету Шепетівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – інспекція державного архітектурно – будівельного контролю у Хмельницькій області про знесення самочинно збудованої господарської споруди; та в позові ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, знесення господарської споруди.
Цим же рішенням позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності на господарську споруду, розташовану по АДРЕСА_1, розміром 6,37 х 5,20 м, загальною площею 33, 124 кв. м., вартістю 12 545 грн.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: висновки суду першої інстанції про те, що господарська споруда ОСОБА_1 не порушує прав родини ОСОБА_3, не відповідають фактичним обставинам справи. Самочинно побудована ОСОБА_1 господарська споруда зведена без належного дозволу, і порушує право власності ОСОБА_3 як на земельну ділянку, так і на житловий будинок. Господарська споруда зведена ОСОБА_1 без дотримання протипожежних відстаней, в зв’язку із цим Шепетівський міськвиконком двічі відмовив ОСОБА_3 в наданні дозволу на прибудову до його житлового будинку. Крім того, збільшення площі господарської споруди на 68,8% від раніше існуючої, розширення площі даху зробило критичним не лише протипожежні, але й санітарні відстані, що створює небезпеку майну ОСОБА_3 у випадку виникнення пожежі; вода, що збігає з даху господарської споруди під будинок ОСОБА_3 створює сирість, від чого руйнуються дерев’яні стіни будинку. Судом не дано належної оцінки доказам, на які ОСОБА_3 посилалися на підтвердження своїх вимог та заперечень, а саме: 4 фотокарткам про стан їхнього житлового будинку, відмови Шепетівського міськвиконкому в наданні дозволу на прибудову до житлового будинку, листу Шепетівського БТІ № 122 від 27.07.2010 року з копією викопіровки забудованого кварталу № 79 в м. Шепетівка станом на 28.10.1975 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Відповідно до ст.376 ЦК України ознаками самочинного будівництва є будівництво без належного дозволу, з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч.5 цієї статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Встановлено, що родини ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживають по сусідству.
Згідно договору купівлі-продажу від 30.03.1995 року ОСОБА_1 купив у ОСОБА_8 і ОСОБА_9 одноповерховий дерев’яний жилий будинок площею 22, 1 кв.м. з надвірними будівлями (шлакоблочний хлів та цегляна вбиральня ), що знаходяться в АДРЕСА_1. На підставі дозволу виконкому Шепетівської міської ради від 19.10.1995 року № 246 ОСОБА_1 за вказаною адресою побудував двоповерховий будинок з верандою, який прийнятий в експлуатацію 24.12.1998 року разом з надвірними будівлями (сарай та вбиральня ). На вказане будинковолодінні з господарськими спорудами ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Шепетівської міської ради від 16.04.1999 року № 87 отримав свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок від 26.04.1999 року (інвентарна справа № 2030)
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.02.1984 року ОСОБА_6 успадкувала після смерті ОСОБА_7 житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_2., і вказане будиноковолодіння зареєстровано за нею на праві власності 13.02.1984 року (інвентарна справа № 2031)
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в 2006 році без належного дозволу з частковим використанням фундаменту старого сараю побудував нову господарську споруду розміром 6,29 х 5, 12 м.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 18.04.2007 року вбачається, що відстань від даної господарської будівлі до огорожі сусідської земельної ділянки по АДРЕСА_2 після перебудови на рівні цоколя (фундаменту) не змінилась, а на рівні стіни господарської будівлі зменшилась на 5 см.; відстань до житлового будинку по АДРЕСА_2 становить 5,95 м., а до перебудови вона становила 6,0 м.; відстань до прибудови (сіней) до житлового будинку по АДРЕСА_2 становить 3,10 м, а до перебудови вона становила 3,15 м.; при будівництві господарської будівлі дотримано вимоги ДБН щодо стійкості, несучої спроможності, застосуванні будівельних матеріалів, якості виконаних робіт, забезпечення нормативної інсоляції. Як окремий об’єкт дана господарська будівля відповідає всім вимогам архітектурних і будівельних норм, а також протипожежним та санітарним вимогам, передбачених в державних будівельних нормах.
Разом з тим, експертизою встановлено, що по місцю розташування на прибудинковій земельній ділянці господарська будівля не відповідає вимогам будівельних норм: п.3.25* ДБН 360-92** щодо дотримання протипожежних розривів між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями, внаслідок чого фактична відстань від господарської будівлі до житлового будинку ОСОБА_3 є меншою від нормативної на 4,0 м., а відстань до прибудови (сіней) цього житлового будинку є меншою від нормативної на 4,9 м.
Такі ж протипожежні розриви були й при раніше існуючій будівлі сараю, розміри якої згідно зовнішнього обрису фундаменту, що зберігся, та даних інвентарної справи становив 5,80х 3,40 м.
Ці висновки експертизи не спростовано, визнані представником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дорощуком Р.Р., який підтвердив, що знесення господарської будівлі або приведення її до попередніх розмірів не вирішить спір, оскільки раніше існуюча господарська споруда також не відповідала протипожежним нормам.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам факт спорудження ОСОБА_1 без відповідного дозволу на місці старого сараю нової господарської споруди, внаслідок чого зменшилась відстань до межі сусідів на 5 см., не може бути підставою для знесення цієї споруди, а доводи ОСОБА_3 про те, що внаслідок побудови ОСОБА_1 нової господарської споруди їм створено перешкоди в користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, не ґрунтуються на доказах, які б давали суду підстави для знесення цієї господарської споруди.
Доводи апеляційної скарги на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають, оскільки не містять посилання на докази чи закон, які б давали підстави для його скасування.
Суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, повно й всебічно з’ясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно застосував норми матеріального права, а тому посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права не є підставними.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.213 ЦПК України, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 14 жовтня 2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу: Суддя О.Ю. Кізюн