АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“22 ” листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Жищинській І.М.
з участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц – 5431 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
21.05.2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття. Також просила стягнути заборгованість по аліментах з 01 травня 2007 року по 01 травня 2010 року у мінімальному розмірі визначеному законом для дітей відповідного віку – в сумі 7815,6 грн. та кошти на додаткові витрати на дитину, пов’язанні з його розвитком та навчанням у розмірі 480 грн. щомісячно.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року позов задоволено частково, ухвалено:
- стягнути аліменти в сумі 400 грн. щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 21.05.2010 року і до повноліття дитини;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки додаткові витрати на утримання дитини пов’язані з витратами на його розвиток та навчання в сумі 859 грн. 16 коп.;
- стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на дитину та в частині відмови стягнення аліментів за минулий час незаконним та необґрунтованим, просить рішення в цій частині скасувати, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з
наступних мотивів.
Як видно з матеріалів справи і ці обставини ніким не оспорюються, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, проте з 2001 року припинили шлюбні відносини, син ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Продан Б.Г. Справа № 22ц- 5431
Доповідач –Кізюн О.Ю. Категорія № 46
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір’ю – позивачкою ОСОБА_1
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки відповідач в суді першої інстанції визнав факт ухилення від сплати аліментів та визнав обставини, на які посилалася позивачка в обґрунтування вимог про стягнення щомісячних додаткових витрат на дитину, тому відповідно до ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягали доказуванню в суді першої інстанції, колегія суддів не може визнати підставними та обґрунтованими.
Ці доводи спростовується наступним.
Як видно з матеріалів справи між сторонами існує спір щодо участі відповідача у додаткових витрат на дитину та в частині стягнення аліментів за минулий час. Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в засіданні апеляційного суду відповідач заперечував проти стягнення з нього аліментів за минулий час, а також не погоджувався із сумою понесених позивачкою додаткових витрат на утримання сина, вважаючи їх не обґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати.
З пояснень сторін вбачається, що після припинення сімейно-шлюбних відносин між ними була домовленість про добровільне надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання сина. Таку допомогу відповідач надав, але не регулярно. При цьому позивачка не надала суду доказів про те, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів від відповідача, однак останній ухилявся від їх сплати.
Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції про недоведеність позивачкою цієї частини вимог відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно правил ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, зокрема розвитком здібностей дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
З’ясувавши повно й всебічно обставини, на які сторони посилалися на підставу своїх вимог та заперечень, давши належну оцінку дослідженим доказам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки на покриття понесених нею фактичних додаткових витрат на утримання сина, пов’язані з його розвитком та навчанням, які були документально підтвердженні позивачкою.
Рішення суду в цій частині не суперечить положенням ст.185 СК України.
З огляду на викладені обставини та відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Копія вірна: суддя О.Ю.Кізюн