Справа № 22ц-9963 2010 р. Головуючий в І інстанції
Решетов В.В.
Категорія 5 Доповідач: Прокопчук Л.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року грудня місяця «08» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Лісової Г.Є.
Суддів – Лободзінського С.В., Прокопчук Л.П.
при секретарі – Свяцькому А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від «24» вересня 2010 року у справі
за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_4 і ОСОБА_2
про реальний поділ домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою , -
в с т а н о в и л а:
14 січня 2010 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що вона та відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння, розташованого на земельній ділянці площею 423кв.м за адресою АДРЕСА_1
Їй належить 27/50 та 1/5 частини зазначеного домоволодіння на підставі свідоцтва про право приватної власності від 27 травня 1980 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 жовтня 1986 року, відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідно належить 3/20 і 11/100 частини цього ж домоволодіння.
Через відсутність домовленості між співвласниками, вона не може виділити реально свою частку як у домоволодінні, так і земельної ділянки, яка належить їм на праві власності, що підтверджується державним актом.
Просила поділити домоволодіння та земельну ділянку що розташовані по АДРЕСА_1 відповідно до часток кожного із співвласників.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 29 вересня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Проведено розподіл домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №134 від 22 вересня 2010 року.
Виділено реально у власність ОСОБА_3 64/100 частини вказаного домоволодіння, що складається з приміщень: у житловому будинку літ «А» приміщення: 1-2 (коридор) площею 6,1кв.м; 1-3 (житлове) площею 21,9кв.м; 1-4 (кухня) площею 9,2кв.м; І(сені) площею 5,0кв.м; ІV (сені) площею 7,1кв.м; V (сені) площею 1,7кв.м.
- житловий будинок літ «Г»;
- сарай літ «К»;
- 1/3 частина водопроводу №1;
- 74/100 частин огорожі №2,4;
- 74/100 частин мощень І;
Дійна вартість виділених приміщень дорівнює 49407грн., що складає 64/100 частин загального домоволодіння.
Виділено реально у власність ОСОБА_4 26/100 частин домоволодіння, що складається із приміщень:
- у житловому будинку літ «А» приміщення: 3-4 (житлове) площею 6,9кв.м; 3-2 (житлове) площею 8,2кв.м; ІІІ (сені) площею 16,8кв.м; VI (тамбур) площею 2,9кв.м;
- сарай літ «Б»;
- 1/3 частина водопроводу №1;
- 15/100 частин огородження №2,4;
- 15/100 частин мощень І;
Дійсна вартість виділених приміщень дорівнює 20293грн., що складає 26/100 частин загального домоволодіння.
Виділено реально у власність ОСОБА_2 10/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з приміщень:
- у житловому будинку літ. «А» приміщення 2-1 (коридор) площею 5,5кв.м; 2-2 (житлове) площею 12,3кв.м; ІІ (тамбур) площею 3,7 кв.м;
- сарай літ «В»;
- дворова уборна літ «З»;
- 1/3 частина водопроводу №1;
- вигрібна яма №3;
- 11/100 частин огородження №2,4;
- 11/100 частин мощень І;
Дійсна вартість виділених приміщень дорівнює 7989грн., що складає 10/100 частин загального домоволодіння.
Визначено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 423кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №2 (додаток №3) висновку судової будівельно-технічної експертизи №134 від 22 вересня 2010 року.
Виділено ОСОБА_3 у користування земельну ділянку площею 238кв.м з виходом на вул.Шмідта через ділянку спільного користування (додаток №3).
Виділено ОСОБА_4 у користування земельну ділянку площею 89кв.м з виходом на вул.Шмідта через ділянку спільного користування (додаток №3).
Виділено ОСОБА_2 у користування земельну ділянку площею 64кв.м з виходом на вул.Шмідта через ділянку спільного користування (додаток №3).
Виділено ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у спільне користування земельну ділянку площею 8кв.м (додаток №3).
Земельну ділянку площею 24кв.м залишено у спільному користуванні сторін (додаток №3).
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.
Вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, ОСОБА_3 просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що позивачці ОСОБА_3 належить 27/50 частини домоволодіння АДРЕСА_1 у м.Херсоні на підставі свідоцтва про право власності від 27 травня 1980 року та 1/5 частина цього домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 жовтня 1986 року.
Відповідачу ОСОБА_4 в спірному домоволодінні належить 3/20 частини згідно з договором купівлі-продажу від 11 травня 1993 року, а відповідачу ОСОБА_2 – 11/100 частин відповідно до договору дарування від 06 липня 1994 року.
Отже, із вказаного домоволодіння позивачка ОСОБА_3 є власницею 74/100 частин, а відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідно 15/100 і 11/100 частин.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 та розподіляючи домоволодіння між співвласниками за І варіантом судової будівельно-технічної експертизи №134 від 22 вересня 2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що цей варіант буде відповідати інтересам сторін, технічним та протипожежним нормам, а крім того на нього погодилися сторони, підтвердивши свою згоду у судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам ч.3 ст.358 ЦК України, відповідно до якої кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частині у праві спільної часткової власності, а також наданим сторонами доказам, яким суд дав належну оцінку.
Спірне домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 423кв.м.
Відповідно до ч.4 ст.88 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
У п.п є) п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз’яснено, що у випадках, передбачених ст.ст. 86-89 ЗК володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – за рішенням суду. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за частку при неможливості її виділу на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки.
Постановляючи рішення про поділ земельної ділянки за 2 варіантом вищезазначеної судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив з вказаних норм закону та роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, а також з того, що саме цей варіант є найбільш наближеним до розміру часток у праві власності на домоволодіння, а тому і в цій частині рішення є законним та обґрунтованим.
Посилаючись на порушення судом при постановленні рішення норм матеріального і процесуального права, апелянт не зазначив у своїй апеляційній скарзі, які саме норми закону при цьому були порушені, не навів обґрунтованих доводів на визначення порядку користування земельною ділянкою за І варіантом експертизи, а також за фактичним користуванням земельною ділянкою.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 фактично користується земельною ділянкою розміром 145,7кв.м (а.с.42), за І варіантом експертизи він міг би мати в користуванні 123кв.м, а відповідно до розміру частки в домоволодінні йому підлягає виділу лише 46,53кв.м.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги щодо іншого варіанту поділу земельної ділянки, ніж визначеного судом, є неприйнятними.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то підстав для її задоволення і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 24 вересня 2010 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Г.Є.Лісова
Судді: С.В.Лободзінський, Л.П.Прокопчук
Копія вірна Л.П.Прокопчук