АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 7027 2010 рік Головуючий у 1 інстанції
Решетов В.В.
Категорія 05 Доповідач Семиженко Г.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня 01 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого Семиженка Г.В.
суддів: Базіль Л.В.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Устименко Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 09 вересня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», про визнання договорів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, припинення дії договору, внесення відомостей до реєстру, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, Фонду комунального майна міста Херсона, Херсонського Державного бюро технічної інвентаризації, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися з позовом до суду з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 поміж ОСОБА_6 та ОСОБА_5В з посиланням на те, що ОСОБА_6 зазначена квартира ніколи не належала, власниками квартири є позивачі за даним позовом в результаті її приватизації на підставі свідоцтва про право власності.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Херсона від 11 березня 2009 року до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог було залучено ОСОБА_8, ОСОБА_7
У січні 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 в уточненому позові із зазначенням третьою особою Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» доповнили раніше заявлені позовні вимоги вимогою про витребування спірної квартири із чужого незаконного володіння, у березні 2010 року позовні вимоги доповнено вимогами визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири від 07 вересня 2007 року поміж ОСОБА_5 та ОСОБА_7, просили застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді припинення дії договору іпотеки, покладення зобов’язання на реєстратора внести відомості про це до Державного реєстру правочинів.
У березні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», перейменоване з Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», звернулося до суду з позовом з вимогами про визнання недійсними розпорядження Фонду Комунального майна міста Херсона від 09 листопада 2007 року про видачу свідоцтва про право власності на квартиру та самого свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з посиланням на їх незаконність, про зобов’язання Херсонського Державного бюро технічної інвентаризації скасувати реєстрацію права власності на спірну квартиру за вказаними особами та про визнання права банку на звернення стягнення на вказану квартиру відповідно до договору іпотеки поміж цим банком та ОСОБА_7 у зв’язку з порушенням останнім умов кредитного договору.
Рішення у справі ухвалювалося двічі, останнім рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 09 вересня 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовлено, зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» задоволено, визнано недійсними розпорядження Фонду Комунального майна міста Херсона від 09 листопада 2007 року про видачу свідоцтва про право власності на квартиру та саме свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4
В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з посиланням на його незаконність та необґрунтованість поставили питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення їх позовних вимог.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи учасники процесу свої процесуальні позиції підтримали.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням міської громадської комісії з житлових питань № 3 від 03 березня 2004 року, затвердженого рішенням виконкому міської ради № 101 від 16 березня 2004 року, ОСОБА_3 визнано наймачем квартири АДРЕСА_1 у місті Херсоні (а.с. 233 т. 1), відповідно до свідоцтва про право власності від 09 листопада 2007 року спірна квартира після її приватизації на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 5,6 т.1, 113-117 т. 2), щодо даної квартири 13 серпня 2007 року поміж ОСОБА_6, від імені якої діяв ОСОБА_8, та ОСОБА_5, було укладено договір купівлі-продажу, у якому зазначено, що ця квартира належить продавцю на підставі заочного рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 26 червня 2007 року (а.с. 7,8 т.1), за даними органів міліції та податкової інспекції документи на ім’я ОСОБА_6 підроблені, така особа не значиться знятою – зареєстрованою в Херсонській області (а.с. 161-173 т. 1), за договором купівлі-продажу від 07 вересня 2007 року ОСОБА_5 вказану квартиру продав ОСОБА_7, який в забезпечення кредитного договору від цього ж числа цього ж дня передав квартиру в іпотеку Відкритому акціонерному товариству «Ерсте Банк» (а.с. 46-49, 124 т. 1), за довідкою від 22 лютого 2010 року наймачем спірної квартири виступає ОСОБА_7, до 25 травня 2008 року в ній були прописані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 74, 88, 90 т. 2).
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 набула право власності на спірну квартиру на підставі рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 26 червня 2007 року, яке, на думку суду, ніким не оспорено, не визнано незаконним та є чинним на теперішній час, відповідно угоди по відчуженню квартири вказаною та наступними особами є правомірними.
Такий висновок суду є грубим порушенням норм матеріального права, оскільки у відповідності до відповіді голови Комсомольського районного суду міста Херсона на запит апеляційного суду вказане рішення зазначеним судом не ухвалювалося і така справа не розглядалася, Єдиний державний реєстр судових рішень такого рішення також не містить, позивачка за ним як фізична особа зазначена за підробленим паспортом іншої особи, відповідно приведений документ не є судовим рішенням в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 14 ЦПК України та не створює жодних правових наслідків для будь-яких осіб.
За таких обставин, з огляду на положення ст. 658 ЦК України, відповідно до яких право продажу товару належить власникові товару, вбачаються передбачені ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 цього Кодексу підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири від 13 серпня 2007 року поміж ОСОБА_6, від імені якої діяв ОСОБА_8, та ОСОБА_5
На момент вчинення зазначеного правочину позивачі ще не були власниками спірної квартири, однак вони були її наймачами, відповідно їх житлові права, захищені ст. 47 Конституції України та ст. 9 ЖК України, були порушені, а тому вони, у відповідності до ст. 3 ЦПК України, мають право вимоги щодо оспорення вказаної угоди. Після приватизації квартири вказані особи виступають її законними власниками та мають право на судовий захист порушеного права у порядку, встановленим законом, зокрема ст. 388 ЦК України.
Спірна квартира передана ОСОБА_7 в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Ерсте Банк» в забезпечення кредитного договору, права вказаного товариства на квартиру є похідними від прав її власника та залежать від порядку та характеру виконання боржником кредитного зобов’язання, вказана банківська установа не була і не є суб’єктом правовідносин щодо приватизації спірної квартири, а тому, у відповідності до ст. 3 ЦПК України, не має права вимоги щодо оспорювання такої приватизації, передбачені законом підстави для задоволення заявлених вказаним учасником процесу позовних вимог відсутні.
Таким чином, оскільки спірна квартира вибула з володіння законних власників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з їхньої волі, вона, у відповідності до ст. 388 ЦК України, має бути повернута у їх законне володіння, чому не перешкоджають судові рішення, ухвали та постанови з дотичних до даного спору питань, на які міститься посилання у рішенні суду першої інстанції, оскільки вони ухвалені за інших обставин та з інших підстав.
Позовна вимога ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про покладення зобов’язання на реєстратора внести відомості про припинення договору іпотеки спірної квартири до Державного реєстру правочинів не обґрунтована належними доказами, відповідний реєстратор не залучений до участі у справі, у задоволенні такої вимоги слід відмовити, що не перешкоджає вказаним особам в майбутньому звернутися з відповідним позовом до суду.
Для задоволення решти заявлених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовних вимог відсутні відповідні правові підстави, у їх задоволенні слід відмовити.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення у справі скасувати як незаконне з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4
На підставі ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 205, ст. ст. 388, 658, ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 09 вересня 2010 року скасувати.
Публічному акціонерному товариству «Ерсте Банк» у задоволенні позову відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити частково.
Договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 13 серпня 2007 року поміж ОСОБА_6, від імені якої діяв ОСОБА_8, та ОСОБА_5 визнати недійсним, зазначену квартиру витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _