АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-9080 2010 рік Головуючий у 1 інстанції
Живцова О.А.
Категорія 52 Доповідач Семиженко Г.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого Семиженка Г.В.
суддів: Базіль Л.В.
Прокопчук Л.П.
при секретарі Устименко Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу Хорлівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Хорлівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, третя особа ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
07 жовтня 2009 року позивачка звернулася з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що вона працювала у відповідача прибиральницею будинку культури с. Хорли та соціальним працівником, 19 серпня 2009 року голова сільської ради ОСОБА_4 запропонував їй звільнитися за власним бажанням, від чого погіршився її стан здоров’я і вона проходила лікування, розпорядженнями відповідача № 26 та № 26-а позиваку було звільнено з займаних посад за прогули без поважних причин, яких вона не допускала.
З посиланням на незаконність звільнення у позові поставлено питання про поновлення позивачки на займаних посадах, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди 10000 гривень, відшкодування витрат на лікування 59 гривень.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2010 року позов задоволено частково, ухвалено зобов’язати Хорлівську сільську раду Каланчацького району Херсонської області поновити ОСОБА_3 на посадах прибиральниці будинку культури та соціального працівника Хорлівської сільської ради, з відповідача на користь позивачки стягнуто 10186,4 гривні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 59 гривень в рахунок відшкодування витрат на лікування, 3000 гривень у відшкодування моральної шкоди, 260,96 гривні у відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідача на рішення суду з посиланням на його незаконність та необґрунтованість поставлено питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вважала її такою, що задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні сторони свої процесуальні позиції підтримали, стороною відповідача не висловлено заперечень щодо правильності розрахунку середнього заробітку позивачки.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
П. 4) ч. 1 ст. 40 КЗпП України надає право власнику або уповноваженому ним органу розірвати трудовий договір у випадку прогулу працівника.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін вони перебували у трудових правовідносинах, розпорядженнями Хорлівського сільського голови № 26 від 19 серпня 2009 року позивачку звільнено з роботи з посади прибиральниці будинку культури з 19 серпня 2009 року у зв’язку з прогулом без поважних причин 13, 14, 17, 18, 19 серпня 2009 року, розпорядженням № 26-а від цього ж числа позивачку звільнено з посади соціального працівника за прогули без поважних причин 18,19 серпня 2009 року (а.с. 7, 8).
Матеріали справи не містять посадових інструкції позивачки щодо її функцій та режиму зайнятості при виконання робіт на вказаних у позові посадах, дати доповідних директора будинку культури щодо відсутності прибиральниці на роботі не збігаються з датами, зазначеними у наказі про її звільнення, 13, 14, 17 серпня 2009 року позивачка виконувала обов’язки соціального працівника сільської ради, щодо факту невиконання нею обов’язків прибиральниці у ці дні до неї ніхто не звертався та пояснення щодо прогулу не відбирав, її доводи щодо виконання таких обов’язків у ці дні з 04 до 08 години ранку відповідачем не спростовані.
18 та 19 серпня 2009 року позивачка, як працівник сільської ради, здійснювала адміністрування курортного збору, що відповідачем не заперечується, посилання останнього на те, що такі функції не входять до посадових обов’язків позивачки, не може бути підставою для звільнення її з роботи за прогул, оскільки такі порушення, у випадку їх доведеності, мають інші правові наслідки.
Таким чином, оскільки відповідачем не було доведено факту скоєння прогулу позивачкою, всі сумніви з цього приводу колегія суддів трактує на її користь, суд першої інстанції правильно поновив позивачку у трудових правах зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодуванням завданої моральної шкоди, апеляційна скарга такого висновку не спростовує, у її задоволенні в цій частині слід відмовити.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів причинно-наслідкових зв’язків поміж діями відповідача та витратами позивачки на придбання лікарських засобів, рішення в цій частині не відповідає нормам матеріального та процесуального права, його в цій частині слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду у вказаній частині скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову про відшкодування витрат на лікування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Хорлівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області задовольнити частково.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про відшкодування витрат на лікування скасувати, ОСОБА_3 у задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _