Справа №22ц-9596 2010 р. Головуючий в 1-й інстанції Живцова О.А.
Категорія: 53 Доповідач – Прокопчук Л.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця «13» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Лісової Г.Є.
суддів: Базіль Л.В., Прокопчук Л.П.
при секретарі : Ващенко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вішва Ананда» на рішення Каланчацького районного суду від 29 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вішва Ананда» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А :
26 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 02 червня 2008 року працював у відповідача ТОВ «Вішва Ананда» на посаді юриста, а з 01 серпня 2008 року – на посаді начальника юридичного відділу.
10 листопада 2009 року його звільнено з посади у зв’язку зі скороченням штату (п.1 ст.40 КЗпП).
На день звільнення відповідач нарахував, але не виплатив йому заробітну плату та розрахункові виплати у сумі 11385,55 грн. через відсутність коштів.
Товариство повністю з ним розрахувалося лише 26 лютого 2010 року, а трудову книжку видало 19 травня 2010 року.
Вважає, що відповідач зобов’язаний згідно ч.1 ст.117 КЗпП України виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 9860 грн., а також за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки у сумі 17347 грн.
Просив суд стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю «Вішва Ананда» витребувані ним суми та зобов’язати відповідача внести запис до трудової книжки про звільнення в день видачі трудової книжки – 19 травня 2010 року.
Крім того, у поданому 07 вересня 2010 року клопотанні позивач ОСОБА_1 просив поновити йому строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку з вказаних у позові підстав.
Рішенням Каланчацького районного суду від 29 вересня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Поновлено строк звернення з даним позовом до суду.
Стягнено з ТОВ «Вішва Ананда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 11 листопада 2009 року по 26 лютого 2010 року в сумі 6518,51 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 листопада 2009 року по 19 травня 2010 року в сумі 11568,06 грн., а всього 18086,57 грн.
Зобов’язано ТОВ «Вішва Ананда» видати новий наказ про день звільнення ОСОБА_1 та вважати днем звільнення 19 травня 2010 року і внести запис до його трудової книжки про новий день звільнення.
Стягнено з ТОВ «Вішва Ананда» на користь держави судовий збір в сумі 180,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Вішва Ананда» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило його скасувати і ухвалити нове.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, представник ТОВ «Вішва Ананда» апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній.
Вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, ОСОБА_1 просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача з 02 червня 2008 року на посаді юриста, а з 01 серпня 2008 року його переведено на посаду начальника юридичного відділу.
Наказом №26-к від 10 листопада 2009 року позивач звільнений з займаної посади у зв’язку зі скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 КЗпП.
Статтею 47 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
У ч.1 ст.116 КЗпП визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільнення працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В порушення вказаних норм закону, товариство виплатило нараховану ОСОБА_1 заробітну плату лише 26 лютого 2010 року, а трудова книжка була йому видана 19 травня 2010 року.
Наслідки невиконання власником зобов’язань, зазначених у ст.47 КЗпП, передбачені ст.117 та ст.235 КЗпП України.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, ч.1 ст.117 КЗпП передбачає, що підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Частиною 4 ст.235 КЗпП встановлено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч.1 ст.233, ст.234 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин цього строку суд може поновити цей строк.
На думку колегії позивач у поданій заяві не обґрунтував поважності причин пропуску строку для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а суд у своєму рішенні взагалі не вмотивував це питання, тому позивачу слід відмовити у задоволенні цих позовних вимог через пропуск без поважних причин строку звернення до суду.
Щодо рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу через затримку видачі трудової книжки з вини власника, то в цій частині рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права та з урахуванням наданих сторонами доказів, тому підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Оскільки підлягає скасуванню рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то відповідно підлягає виключенню з резолютивної частини рішення і посилання на загальну суму до стягнення у розмірі 18086,57 грн., а також зменшенню розміру стягненого судового збору до 115 грн. 68 коп.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність «Вішва Ананда» задовольнити частково.
Рішення Каланчацького районного суду від 29 вересня 2010 року в частині стягнення з ТОВ «Вішва Ананда» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 листопада 2009 року по 26 лютого 2010 року в сумі 6518,51 грн. скасувати і ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог.
Це ж рішення суду в частині визначення загального розміру стягнення – 18086,57 грн. – скасувати.
Зменшити стягнений з ТОВ «Вішва Ананда» на користь держави розмір судового збору з 180 грн. 87 коп. до 115 грн. 68 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізована суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Лісової Г.Є.
Судді: Базіль Л.В., Прокопчук Л.П.
Копія вірна: Л.П.Прокопчук
от