АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-11668 2010 рік Головуючий у 1 інстанції
Бочко Ю.І.
Категорія 27 Доповідач Семиженко Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня 0 8 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого Семиженка Г.В.
суддів: Базіль Л.В.
Лісової Г.Є.
при секретарі Ващенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 11 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа ОСОБА_4, про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року позивачка зверну ла ся з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що 29 лютого 2008 року поміж сторонами було укладено кредитний договір, за яким вона отримала 6000 доларів США під 24 % річних з терміном повернення 19 лютого 2010 року, в забезпечення вказаного договору поміж зазначеною банківською установою та ОСОБА_4 було укладено договір поруки того ж дня. З посиланням на відсутність у банку права здійснювати валютні операції, у позові поставлено питання про визнання недійсними вказаних договорів, відшкодування судових витрат.
Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 11 жовтня 2010 року ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачки на рішення суду з посиланням на його незаконність та необґрунтованість поставлено питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову із підстав, що у ньому зазначені.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи поміж сторонами 29 лютого 2008 року було укладено кредитний договір, за яким позивачка отримала від банку 6000 доларів США на приведених у позові умовах, в забезпечення позову було укладено договір поруки (а.с. 12-16), відповідач має банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, дозвіл на операції з іноземною валютою (а.с. 22-24) .
Чинне законодавство України не містить обмежень щодо передачі у позику (кредит) доларів США, зростання курсу долара США - валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для визнання недійсним кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації, як і можливість отримання кредиту в національній валюті, якою вона не скористалася .
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю , є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.
Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17 липня 2001 року, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.
Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосувань індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку, яка відповідачем отримана .
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі норм матеріального та процесуального права порушено не було, апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін .
К еруючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,
УХВАЛМЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .
Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 11 жовтня 2010 року залишити без змін .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, на неї протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _