Справа 22ц-10974, 2010р. Головуючий в 1 інстанції
Бочко Ю.І.
Категорія: 25 Доповідач Прокопчук Л.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Семиженка Г.В.
Суддів: Прокопчук Л.П., Базіль Л.В.
при секретарі Устименко Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа – акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про стягнення суми страхового відшкодування,
в с т а н о в и л а :
09 червня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з надалі уточненим позовом про стягнення з відповідача акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 57 836,28грн. страхового відшкодування.
В обґрунтування посилається на те, що між ним та страховою компанією 06 листопада 2009 року був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника.
До страхових випадків згідно п.8 договору відноситься пошкодження транспортного засобу або його обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
25 січня 2010 року о 21.50 його автомобіль був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце через наїзд на каналізаційний люк по пр.Сенявіна у м. Херсоні.
Про настання ДТП він повідомив органи ДАІ, які прибули на місце пригоди, а 26 січня 2010 року звернувся з письмовою заявою про настання страхового випадку до відповідача.
Страхова компанія відмовляється сплатити йому страхове відшкодування у зв’язку з невиконанням п.22.1.4 договору, згідно з яким він зобов’язаний був не пізніше 30 хвилин з моменту ДТП повідомити про неї диспетчерську службу страховика «Траса».
Вважає, що не виконав цих умов договору з поважних причин, оскільки в договорі невірно зазначено номер телефону, він був у шоковому стані, розрядилася акумуляторна батарея телефону, через пізній час неможливість скористатися телефоном третіх осіб.
Просив стягнути на його користь із акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 57 836,28грн. страхового відшкодування та понесені ним судові витрати.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 12 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнено з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 49 331,22грн., з яких 48 445,22грн. – вартість відновлювального ремонту автомобіля, 600грн. - вартість проведеної автотоварознавчої експертизи, 166грн. – вартість послуг автотоварознавчого дослідження, 120грн. – витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник страхової компанії подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник АТ «Українська пожежно-страхова компанія» апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.
Вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, ОСОБА_2 просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі.
Статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України встановлено перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.
Крім того у вказаних нормах закону передбачено, що договором страхування можуть бути встановлені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» 06 листопада 2009 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, яким встановлено право позивача отримати обов’язок відповідача виплатити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.
Також пунктом 21.2.7 договору при настанні події, яка в подальшому може кваліфікуватися як страховий випадок, передбачено, що страхувальник зобов’язаний негайно, але не пізніше 30 хвилин з моменту її настання, повідомити про таку подію диспетчерську службу технічного асистансу Страховика, а також письмово повідомити Страховика протягом двох робочих днів з дня настання події. Якщо страхувальник або особа, на яку поширюється дія цього договору, з поважних причин не мали можливості виконати зазначені дії, вони повинні довести це документально.
У поданій до страхової компанії заяві /а.с.57/ ОСОБА_2 зазначив, що він не сповіщав асистанську службу про дорожньо-транспортну пригоду.
На думку колегії, визнаючи поважними вказані позивачем в позовній заяві причини неповідомлення про ДТП асистанську службу, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначену заяву, а також на те, що причини неповідомлення не були доведені ОСОБА_2 документально, як то передбачено договором.
Згідно з пунктом 24.2.3 договору підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є у повному обсязі, якщо страхувальник або особа, на яку поширюється дія цього договору, не повідомили диспетчерську службу технічного асистансу страховика про страховий випадок учасником якого є лише застрахований транспортний засіб.
Ця підстава відмови на думку колегії не суперечить закону.
Страхувальник ОСОБА_2 погодився з такою умовою договору, підписавши його.
За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову ОСОБА_2, а відтак постановлене ним рішення підлягає скасуванню з постановленням нового.
Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 жовтня 2010 року скасувати, постановити нове.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позову.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Г.В.Семиженко
Судді: Л.П.Прокопчук, Л.В.Базіль
Копія вірна: Л.П.Прокопчук