Судове рішення #12795248

Справа № 11а-637, 2010 р.                                                              Головуючий в 1-й інстанції                                                                                            

Категорія:  ч. 2 ст. 185 КК України                                                Слюсаренко О.В.

                                                                                                           Доповідач – Ковальова Н.М.    

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року червня місяця "08" дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:    

     

                                         Головуючого – Червоненка В.Я.

                                         Суддів: Ковальової Н.М., Шевцової Н.М.

                                         З участю прокурора – Досенка О.В.

                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 29 березня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком засуджений:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: в 1994 році Комсомольським районним судом м.  Херсона за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 140 КК України; 15.12.1998 року Цюрупинським районним судом Херсонської області за ч. 3  ст. 140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 26.06.2003 року Суворовським районним судом м. Херсона за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 9.11.06 року з заміною на виправні роботи – 7 місяців 3 дні;

         - за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання рахується з дня затримання засудженого ОСОБА_2.

Залишена міра запобіжного заходу до набрання вироком чинності - підписка про невиїзд.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 14 січня 2010 року близько 01:00 год. у стані алкогольного сп’яніння перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 умисно таємно заволодів майном ОСОБА_3, а саме: мобільним телефоном Нокіа вартістю 300 грн., з сім картою оператора МТС вартістю 25 грн. на рахунку якої були гроші в сумі 48 грн., чим завдав потерпілій матеріальну шкоду у розмірі 373 гривні.

Крім того 14.01.2010 року близько 02:00 год. ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 умисно таємно заволодів майном ОСОБА_4, а саме: грошима у розмірі 200 грн., а також майном ОСОБА_5 – золотими сережками вартістю 500 грн., завдавши потерпілим матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

 В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи фактичних обставин справи вказує на те, що призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину і є несправедливим внаслідок суворості.  

Заслухавши суддю-доповідача, висновок прокурора, про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Справа розглянута у скороченому порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, вина у вчиненому злочині засудженим була визнана повністю, а тому апеляційною інстанцією матеріали справи не перевіряються.

Злочинні дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані, що характеризують особу засудженого, який характеризується посередньо, а не позитивно, як вказує в своїй апеляції засуджений, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, те що він щиро розкаявся, в ході досудового слідства повністю відшкодував потерпілим завдану шкоду, а також, обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, в тому числі й ті, на які є посилання в апеляціях. З урахуванням цього суд призначив засудженому покарання в нижчих межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, яке  є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що підстав для пом’якшення засудженому покарання немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок  Суворовського районного суду від 29 березня 2010 року щодо ОСОБА_2  залишити без зміни.

       Головуючий –

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація