Справа № 10-226/10 г. Головуючий в 1-й інстанції
Слюсаренко О.В.
Категорія: ”санкція” Доповідач: Шевцова В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року вересня місяця «06» дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Годуна В.А.
Суддів: Шевцової В.Г., Красновського І.В.
З участю прокурора – Коваленка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 30 серпня 2010 року про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2,
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати і направити подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу - взяття під варту, на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, крім того, суд ні в мотивувальній частині постанови, ні в резолютивній не вказав, який запобіжний захід доцільно обрати.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 434 КПК України, запобіжних захід у вигляді взяття під варту застосовується до неповнолітньої особи лише у виняткових випадках, коли це викликано тяжкістю злочину, у вчинені якого вона обвинувачується.
Згідно вимог ст. 150 КК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується або підозрюється особа, враховується її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, інші обставини, що її характеризують.
Із наведених вимог видно, що сам по собі факт вчинення тяжкого злочину, без врахування інших обставин, не є обов’язковою підставою для обрання запобіжного заходу – взяття під варту.
Так, ОСОБА_2 неповнолітній, притягується до кримінальної відповідальності вперше, має постійне місце проживання, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що він, знаходячись на волі, може ухилятися від слідства та суду, заважати встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність.
За таких обставин, суд обґрунтовано відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Посилання прокурора на той факт, що суд першої інстанції всупереч вимогам закону, ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині постанови не вказав, який запобіжний захід доцільно обрати відносно ОСОБА_2 є необґрунтованими.
Так, відповідно до ст. 165-2 КПК України, суд першої інстанції відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Тобто має право обрати, але не зобов’язаний. Крім того, відповідно до цієї ж норми закону, на стадії досудового розслідування справи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона про відмову в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2 від 30.08.2010 року – без зміни.
Головуючий:
Судді: