Справа № 10-117/10 г.                                                                       Головуючий в 1-й інстанції  

Категорія: ст.ст. 364 ч. 2; 366 ч. 2;                                                   Кириленко М.О.

368 ч. 2 КК України                                                                          Доповідач: Шевцова В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня місяця "13" дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:    

                                                 Головуючого – Шевцової В.Г.

                                                 Суддів: Калініченка І.С., Гемми Ю.М.

                                                 З участю прокурора – Брикова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 05 травня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

           Цією постановою відносно

                                                                    ОСОБА_3,

                                                                    ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч. 2; 366 ч. 2; 368 ч. 2 КК України, обрано запобіжний захід – взяття під варту.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 посилається на те, що при обранні ОСОБА_3 міри запобіжного заходу, суд не врахував дані про особу обвинуваченого і не вказав підстав, за яких ОСОБА_3 може ухилитися від слідства та суду, виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Просить постанову скасувати та обрати ОСОБА_3 міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи про обрання міри запобіжного заходу, вислухавши міркування прокурора про залишення постанови без зміни, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

При розгляді справи про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 судом належним чином не виконані вимоги ст. 150 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд, окрім тяжкості вчиненого злочину та у цілях запобігання ухилення від слідства та суду, повинен врахувати вік обвинуваченого, стан здоров'я, сімейне та матеріальне становище, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, які особу характеризують.

Обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід – взяття під варту, суд вказав, що виходить з тяжкості вчиненого ним злочину та з того, що обвинувачений, знаходячись на свободі, може перешкоджати встановленню істини по справі.

Між тим підстав, відповідно до яких суд прийшов до такого висновку, в постанові не наведено. Відсутнє обґрунтування цих підстав і в поданні слідчого про обрання запобіжного заходу.

Разом з тим, в рішенні Конституційного суду України від 08 липня 2003 року вказано, що  запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотивів тяжкості злочину, так як це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається не винуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, а запобіжний захід – взяття під варту може бути застосовано лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити.

Із чого слідує, що сам по собі факт вчинення тяжкого злочину, без врахування даних про особу обвинуваченого, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

При цьому суд не повинен досліджувати докази і вирішувати питання про доведеність та винність особи у вчинені злочину, а тільки згідно ст.ст. 148, 150, 155 КПК України повинен був перевірити наявність підстав для обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу – взяття під варту та їх обґрунтованість.

Ці вимоги закону судом порушені.

Окрім того, подання слідчого про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та постанова суду належним чином не мотивовані в частині заходу, що є грубим порушенням вимог ст. 148 КПК України.

За таких обставин постанову суду не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно усунути вищезазначені порушення і прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 05 травня 2010 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: