АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХЕРСОНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-1511        2010  рік                                                       Головуючий у 1 інстанції              

    Венглєвська Н . Б .

Категорія 54                                                                                          Доповідач Семиженко Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року грудня 2 0  дня  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

                                                                                 головуючого   Семиженка Г.В.

                                                                                 суддів:             Лісової Г.Є.

                                                                                                         Прокопчук Л.П.

                                                                                 при секретарі  Устименко Т.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 01 березня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

 ВСТАНОВИЛА:

у жовтні 2009 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що за трудовим договором відповідачки займала посаду продавця у належному позивачу магазині «Уют», 12 вересня 2008 року поміж сторонами було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, при проведенні інвентаризації 02 жовтня 2009 року у відповідачки виявлено недостачу на суму 28886,8 гривні, у позові поставлено питання про стягнення з неї на користь позивача зазначеної суми у відшкодування шкоди та відшкодування судових витрат.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 01 березня 2010 року позов задоволено, з відповідачки на користь позивача стягнуто 28886,9 гривні у відшкодування шкоди та 406,86 гривні у відшкодування судових витрат, всього 29293,76 гривні .

В апеляційній скарзі на рішення суду відповідачка поставила питання про його скасування як такого, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповно та неправильно встановлених обставин у справі, та про ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки недостачі вона не допускала, інвентаризація була проведена позивачем без її участі з порушенням встановленого порядку .

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи учасники процесу свої процесуальні позиції підтримали.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок та умови відшкодування шкоди підприємству, завданої працівником, визначено ст. ст. 130-138 КЗпП України, зокрема ст. 130 цього Кодексу передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків, а його ст. 130 зобо в'язує  власника або уповноважений ним орган  створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Як вбачається з матеріалів справи поміж сторонами 11 березня 2009 року було укладено трудовий договір (а.с. 5), договір про повну матеріальну відповідальність укладено до цієї дати, а саме 12 вересня 2008 року (а.с. 6), інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проведена 02 жовтня 2009 року без участі відповідачки та без зазначення виду та кількості відсутніх товарно-матеріальних цінностей (а.с. 8-23), матеріали справи не містять первинних бухгалтерських документів, за якими б відповідачка приймала чи передавала відповідний товар.

На вимогу ст. 60 ЦПК України щодо обов'язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, позивачем не було надано належних доказів порушення відповідачкою трудових обов'язків, що стали причиною недостачі у відповідному розмірі, обраний позивачем вид бухгалтерського обліку підприємницької діяльності  виключає наявність первинних бухгалтерських документів щодо прийняття-передачі відповідачці відповідних матеріальних цінностей, на підставі яких можна було б зробити висновок щодо недостачі та її причинно-наслідкових зв’язків, додані до справи документи складені односторонньо, без участі відповідачки, вони не є прямими та достовірними доказами її винних дій, рішення ж суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам у справі, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 01 березня 2010 року скасувати.

ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий                                                                         _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді                                                                                    _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

                                                                                             _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _