АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-12847/2010 р Головуючий у суді першої інстанції – Яковлєва С.В.
Категорія - 05 Доповідач – Пономаренко В.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Авраменко Т.М.,
суддів - Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.,
при секретарі - Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права приватної власності на квартиру
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що з 14 жовтня 1995 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який розірвано в судовому порядку 22 лютого 2006 року. У період шлюбу 28 січня 2002 року за договором купівлі продажу була придбана квартира АДРЕСА_1 На придбання квартири були витрачені кошті, які він особисто 28 липня 2001 року взяв в борг у ОСОБА_4, але оскільки вони з відповідачкою планували віддати їх разом, то договір купівлі-продажу квартири був оформлених на них обох.
За час проживання у шлюбі борг вони не повернули і рішенням суду від 14 травня 2010 року всю суму боргу за борговою розпискою було стягнуто з нього на користь ОСОБА_4. 20 травня 2010 року він повернув борг ОСОБА_4 за рахунок коштів, отриманих за безпроцентним договором позики.
З тих підстав, що сума боргу за розпискою була виплачена ним з його особистих коштів через три роки після розлучення з відповідачкою, позивач вважає, що спірна квартира була фактично куплена за його особисті кошти, а тому не може бути спільною сумісною власністю подружжя.
На підставі зазначеного просив визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2
Рішенням Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права , просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухватили нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити та визнати за ним право особистої приватної власності на спірну квартиру.
У письмових запереченнях відповідач ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність доводів позивача, просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Сторони в судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову, суд керувався тим, що спірна квартира є спільною частковою власністю сторін, яка придбана ними в період шлюбу на законних підставах за договором купівлі продажу, який є дійсним і ніким не оспорюється, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог .
Такі висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права.
Судом правильно встановлено і підтверджується матеріалами справи, що з 14 жовтня 1995 року по 22 лютого 2006 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбу.
Згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 28 січня 2002 року, укладеним між ОСОБА_5 (продавцем) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (покупцями), сторони є власниками в рівних частках кожний однокімнатної квартири АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано ними в установленому порядку (а.с. 10, 15)
Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На час вирішення справи в суді вказаний договір купівлі – продажу спірної квартири є дійсним і правомірність права власності на Ѕ частини цієї квартири ніким, у тому числі і позивачем не оспорюється.
За таких обставин, суд першої інстанції , відмовляючи в задоволені позовних вимог, дійшов обґрунтованого й законного висновку про відсутність передбачених законом підстав для припинення права власності ОСОБА_2 на належну їй частку квартири, а відтак, і підстав для задоволення позову.
Твердженням позивача, що на його думку, квартира придбана за його особисті кошти, оскільки після розірвання шлюбу з відповідачкою він самостійно повернув кошти, які були взяті в борг і які вони мали намір повернути з відповідачкою разом, але від повернення боргу вона відмовилася, суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку та обґрунтовано відхилив їх.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1ч.1 ст. 307, ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.315, ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча – суддя:
Судді: