Справа № 22 - 7268 Головуючий у 1-й інстанції
категорія -27- - Циганаш І.А.
Доповідач - Головань А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:
Головуючої Кривохижі В.І.
Суддів Черниш Т.В.
Голованя А.М.
При секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2010 року за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про виз-нання недійсними кредитного договору, договору застави, зобов’язання вчинити певні дії і
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року Ляшенко І.В. звернулася в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (далі ПАТ КБ “ПриватБанк”) у якому просила зобов’язати відповідача: - надати відстрочку платежу за кредитом та процентами терміном на два роки, перевести та зафіксувати залишок кредиту в національній валюті, капіталізувати заборгованість, пролонгувати дію кредитного договору, розрахувати щомісячні платежі та стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Зазначала, що між нею та банком 12 серпня 2008 року було укладено кредитний договір № М376/2008, згідно умов якого банк надав їй кредитні кошти на строк до 5 серпня 2013 року включно, у розмірі 27000 доларів США на споживчі цілі.
Вважає, що кредитний договір в іноземній валюті не відповідає положенням ст. 524 ЦК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ст. 3 Закону України “Про платіжні системи переказ коштів в Україні”, ст.ст. 6,7 Постанови НБУ №200 від 30 травня 2007 року “Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного Банку України”.(а.с.2-5)
У квітні 2010 року Ляшенко І.В., посилаючись на вищезгадані обставини, змінила свої позовні вимоги і просила суд визнати недійсними кредитний договір № МА-376/2008 від 12 серпня 2008 року та договір застави від 12 серпня 2008 року, укладені між нею та ПАТ КБ “ ПриватБанк“, зобов’язати відповідача прийняти у неї суму кредиту у гривнях за курсом НБУ станом на 12 серпня 2008 року з розстрочкою платежів на 48 місяців.(а.с.52-56)
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Ляшенко І.В., посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5, яка підтри-мала доводи скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
ПАТ КБ “ПриватБанк”, який був належним чином повідомленим про час та місце слухання справи в судове засідання свого представника не направив.
Із матеріалів справи убачається, що 12 серпня 2008 року між Ляшенко І.В. та ПАТ КБ “ ПриватБанк“, укладено кредитний договір за яким позивач одержала грошові кошти в іноземній валюті в сумі 27 000 доларів США строком до 5 серпня 2013року.( а.с.57-60)
Того ж дня, у рахунок забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, укладено договір застави, предметом якого стали автотранспортні засоби – два автобуси марки БАЗ 2215. (а.с.61-63)
Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги Ляшенко І.В. посилалася на те, що кредитні договори повинні укладатись в національній валюті України. У 2008 році відбулась істотна зміна обставин - значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу й погіршило її платоспроможність.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України підстав для визнання кредитного договору й договору застави недійсними, оскільки відповідно до положень ст.ст. 47, 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю ПАТ КБ “ ПриватБанк“ має право здійснювати кредитування в іноземній валюті згідно генеральної ліцензії № 22 від 19 березня 1992 року та письмового дозволу № 22-2 .(а.с.78-82)
Також суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги зобов’язати відповідача прийняти у неї суму кредиту у гривнях за курсом НБУ, правильно вказавши на те, що ця вимога не ґрунтується на законі.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд при вирішення позову порушив вимоги статей 31, 119, 130, 174, 201, 207 ЦПК України є безпідставними, а тому такими, що не спростовують висновків суду.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції вирішив справу згідно із законом, повно й всебічно з’ясував обставини справи та ухвалив рішення яке зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуюча:
Судді: