Справа № 22 - 8451 Головуючий у 1-й інстанції
категорія -27 - Галаган О.В.
Доповідач - Головань А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:
Головуючої Кривохижі В.І.
Суддів Черниш Т.В.
Голованя А.М.
При секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 липня 2010 року за позовом відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів і
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року відкрите акціонерне товариство “Державний Ощадний банк України” (далі ВАТ “Державний Ощадний банк України”) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Зазначало, що відповідно до Законів України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, “Про державний бюджет України на 2008 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1 “Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР і державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов`язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР” (далі – постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1) компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень виплачується в межах проіндексованих заощаджень, але не більше як 1 000 грн. на одного вкладника.
Посилаючись на те, що в порушення вимог вищеназваних правових актів ОСОБА_4 отримала компенсаційні виплати у двох відділеннях ВАТ “Державний ощадний банк України” по 1 000 грн. у кожному, просило, виходячи з положень статей 1212, 1213 ЦК України, стягнути з відповідача 1 000 грн. на повернення безпідставно набутих коштів.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ “Державний ощадний банк України”, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення заявленого позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ВАТ “Державний ощадний банк України” ОСОБА_5, яка підтримала доводи скарги, заперечення ОСОБА_3, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК
України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що оскільки отримання відповідачем власних грошових заощаджень не є за своєю правовою природою безпідставним набуттям майна, то у задоволенні позову повинно бути відмовлено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Із матеріалів справи убачається, що 9 січня 2008 року ОСОБА_3 звернулася до двох відділень ВАТ “Державний ощадний банк України”, в яких мала рахунки, із заявою про виплату їй компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1.(а.с. 5-7)
14 січня 2008 року та 22 січня 2008 року ОСОБА_3 отримала в обох відділеннях по 1 000 грн. у рахунок компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Установивши, що позивач за договором банківського вкладу є вкладником грошових сум і що ВАТ “Державний ощадний банк України” добровільно виплатило ОСОБА_3 зазначену суму вкладу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення отриманих ним коштів за договором банківського вкладу.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції статей 1,2,15,15 ЦПК України, Законів України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, “Про державний бюджет України на 2008 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1 є необґрунтованими і не спростовують висновків суду.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуюча:
Судді: