Справа № 22 – 8470 Головуючий у 1-й інстанції
категорія -44- - Шелесько В.Д.
Доповідач - Головань А.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:
Головуючої Кривохижі В.І.
Суддів Черниш Т.В.
Голованя А.М.
При секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 5 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до селянського-фермерського господарства “Житниця –М”, СТОВ “Агрофірма Дніпро-Прогрес” та ТОВ “Верес” про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що що 29 травня 2004 року між ним та СФГ “Житниця –М” було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки розміром 4,7 га., розташованої на території Зибківської сільської ради, строком на 5 років, який закінчився 29 травня 2009 року.
Восени 2009 року він помилково підписав новий договір оренди землі ще на 5 років.
Крім того, не маючи на те законних підстав, переданою ним в оренду земельною ділянкою користуються СТОВ “АФ Дніпро-прогрес” та TOB “Верес”, а не орендар СФГ “Житниця –М”.
Зважаючи на те, що він не бажає продовжувати орендні відносини та, що укладений ним у 2009 році договір оренди не зареєстровано в установленому законом порядку, просить суд ухвалити рішення, яким зобов’язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою.
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 5 серпня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення заявленого ним позову.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи скарги, заперечення представника СФГ “Житниця –М” ОСОБА_4, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене у справі судове рішення не повністю відповідає цим нормам.
Вирішуючи справу в частині вимог заявлених до СФГ “Житниця-М”, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач, як орендодавець, після закінчення строку дії договору оренди від 29 травня 2004 року не подав протягом одного місяця заяви про його розірвання, а у 2009 році уклав новий договір оренди, то орендар – відповідач, обгрунтовано поновив строк дії раніше укладеного договору.
Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_3 до ТОВ “Верес” і СТОВ “АФ Дніпро-Прогрес” суд визнав передачу СФГ “Житниця-М” належної позивачу земельної ділянки у користування зазначеним підприємствам умовною і тимчасовою, а тому такою, що не порушує його прав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Пунктом 5.2 договору оренди земельної ділянки площею 4,07 га. укладеного 29 травня 2004 року між ОСОБА_3 та СФГ “Житниця –М” строком на 5 років передбачено, що термін дії цього договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін. У випадку, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить в письмовій формі про припинення цього договору, договір вважається продовженим на наступний п’ятирічний термін на тих же умовах.
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (ч. 3 ст. 640 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі підлягає державній реєстрації і є укладеним з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ст. 18 Закону України “Про оренду землі”).
Проте відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договір оренди від 29 травня 2004 року, укладений між ОСОБА_3, та СФГ “Житниця –М”, не набув чинності (не є укладеним), оскільки в установленому законом порядку не зареєстрований.
Так, згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року N 174 (далі - Тимчасовий порядок), державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
Державну реєстрацію держакта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор) - структурні підрозділи державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - Центр ДЗК), у межах повноважень якого є земельна ділянка.
Указом Президента України № 134/2003 від 17.02.2003 року та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року N 1088 повноваження щодо ведення державного реєстру земель покладені на Центр ДЗК.
Однак, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року N 2073 встановлено, що
державна реєстрація договорів оренди землі проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
Зазначений нормативно-правовий акт прийнято раніше, ніж Указ Президента України № 134/2003 від 17.02.2003 року та Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року N 1088, отже застосовуються нормативно-правові акти, прийняті пізніше (конкуренція загальної та спеціальної норм, де перевагу має спеціальна норма).
Тобто, для реєстрації договору від 29 травня 2004 року укладеного між ОСОБА_3 та СФГ “Житниця –М” потрібно було керуватися Тимчасовим порядком, ураховуючи те, що спеціальним органом щодо ведення державного реєстру земель по відношенню до органів місцевого самоврядування є Центр ДЗК у складі Держкомзему України.
Разом із тим, зазначений договір оренди 24 червня 2004 року було зареєстровано Зибківською сільською радою за місцем розташування спірної земельної ділянки, а не в Центрі ДЗК, у межах повноважень якого є ця ділянка.(а.с. 8)
Новий договір оренди цієї земельної ділянки укладений між ОСОБА_3 та СФГ “Житниця –М” у 2009 році також не набув чинності, оскільки не був зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Крім того, у суді першої інстанції встановлено факт користування СТОВ “Агрофірма Дніпро-Прогрес” та ТОВ “Верес” земельною ділянкою позивача без належних правових підстав.
Таким чином, зважаючи на те, що між ОСОБА_3 та СФГ “Житниця –М”, СТОВ “Агрофірма Дніпро-Прогрес”, ТОВ “Верес” відсутні орендні відносини, тому колегія суддів приходить до висновку, що належна позивачеві земельна ділянка розміром 4,7 га., яка розташована на території Зибківської сільської ради, утримується і використовується відповідачами без достатньої правової підстави й відповідно до положень ч.1 ст. 1213 ЦК України підлягає поверненню власникові.
За наведених обставин, ураховуючи положення п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 5 серпня 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Зобов’язати СФГ “Житниця –М”, СТОВ “Агрофірма Дніпро-Прогрес”, ТОВ “Верес” не чинити ОСОБА_3 перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 4,07 га., розташованої на території Зибківської сільської ради, шляхом звільнення даної земельної ділянки та передачі її власникові за відповідним актом.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженим в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуюча:
Судді: