Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22-13013/2010 Головуючий у першій інстанції Український В.В.
Категорія 19,27 Доповідач Черниш Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – Полежая В.Д.,
суддів Кривохижі В.І.,
Черниш Т.В.,
при секретарі Салабай М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Знам»янського міськрайонного суду від 16 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
В травні 2009 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі-ПриватБанк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно. Позовні вимоги мотивувало, що 13 грудня 2007 року з відповідачкою було укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надав відповідачці кредит в сумі 44875 грн. на строк до 13 грудня 2017 року, а вона зобов’язувалась повернути Банку цю суму та сплатити 26,77 % річних за користування кредитом.
Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПриватБанк і ОСОБА_3 13 грудня 2007 року уклали договір іпотеки житлового будинку, розташованого за АДРЕСА_1, який належить відповідачці на праві приватної власності.
За час користування кредитом ОСОБА_3 систематично порушувала умови договору щодо погашення суми боргу та відсотків у встановлені договором строки, внаслідок чого виникла заборгованість.
Посилаючись на такі обставини та передбачене законом і договором право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, позивач просив задовольнити його вимоги та в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою, визначену в розмірі 41722,87 грн., відповідно до умов іпотечного договору звернути стягнення на заставлений будинок з застосуванням процедури його продажу, з правом отримання правовстановлюючих документів на будинок та укладення договору купівлі-продажу, наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також заявив про виселення ОСОБА_3 з цього житлового приміщення із зняттям її з реєстраційного обліку.
В процесі розгляду справи позивач доповнив позов вимогами про стягнення зазначеної заборгованості в сумі 41722,87 грн. та виселення з будинку всіх членів сім’ї відповідачки (а.с.52)
Рішенням Знам»янського міськрайонного суду від 16 червня 2010 року та додатковим рішенням від 29 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог ПриватБанку відмовлено. Суд керувався тим, що відповідач станом на час вирішення справи повністю розрахувалась з простроченою заборгованістю по кредиту та відсотках.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставив питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового, яким просив задовольнити заявлені позовні вимоги про дострокове повернення кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з заставленого будинку. Зазначав, зокрема, що за наявності неналежного виконання ОСОБА_3 як позичальником умов кредитного договору, неодноразових порушень термінів сплати платежів, що стало підставою для пред’явлення позову, суд помилково відмовив в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від ПАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступника ЗАТ КБ «ПриватБанк») надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 13 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 надано кредит в сумі 44 875 грн. під 26,88 % річних на строк до 13 грудня 2017 року, а остання зобов’язалась повернути Банку кредит та сплатити відсотки за користування ним в строки та в порядку, встановленими цим договором (а.с.5-8).
За іпотечним договором від 13 грудня 2007 року ОСОБА_3 передала в іпотеку належний їй на праві власності житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1
Вимогу про дострокове повернення кредиту, звернення стягнення на зазначений будинок як предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення іпотекодавця і мешканців будинку з житлового приміщення КБ «ПриватБанк» обґрунтовував неналежним виконанням умов кредитного договору позичальником. Згідно наданого позивачем на підтвердження позовних вимог розрахунку загальна сума непогашеного кредиту з урахуванням сум, заявлених до стягнення відповідно до ч. 2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК, визначена позивачем в розмірі 41 722,87 грн., в тому числі всього 22,16 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань (а.с.4).
Однак, як свідчать дані виписки з рахунків ОСОБА_3 та довідки ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 16 червня 2010 року порушення відповідачем умов договору було усунуто, в ході розгляду справи вона повністю погасила прострочену заборгованість по кредиту, по відсотках, пеню. Поточна заборгованість за кредитом складає 36509, 12 грн., а за процентами-605,78 грн. (а.с.83-87).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Банком як іпотекодержателем не дотримано передбаченої ст.ст. 33, 35, 40 Закону України «Про іпотеку» процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів, письмові вимоги про усунення порушення з виплати кредиту ОСОБА_3 не направлялась. Доказів про наявність обставин для здійснення Банком визначених ст. 12 Закону «Про іпотеку» прав без попереднього повідомлення іпотекодавця позивач не надав. В матеріалах справи відсутні письмові попередження про добровільне звільнення будинку. Такі обставини є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і однією з підстав для відмови в задоволенні зазначених позовних вимог.
За таких обставин передбачені ст. 309 ЦПК правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні. Її доводи правильного по суті рішення не спростовують.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів від дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді