АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-13004/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції –Гарбуз О.А.
Доповідач – Пономаренко В.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Авраменко Т.М.,
суддів – Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.
при секретарі - Чернезі М.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2010 року.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новоукраїнської районної державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Посилалася на те, що вона працювала на посаді директора Територіального центру обслуговування (надання соціальних пільг) Новоукраїнського району.
Розпорядженням голови Новоукраїнської державної районної адміністрації Кіровоградської області від 05 жовтня 2010 року № 975-р її було звільнено з займаної посади на підставі ст..ст. 147, 148,149 за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків за п.3 ст. 40 КЗпП України.
Вважаючи своє звільнення незаконним, просила позов задовольнити.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду від 01 листопада 2010 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено на підставі п.1 ч. 2 с. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу, посилаючись на порушення судом норм права. Зокрема, посилається на те, що Територіальний центр обслуговування (надання соціальних пільг) Новоукраїнського району, на посаді директора якого вона працювала, було утворено для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах тимчасового або денного перебування. Її робота не є публічною службою , вона не є державним службовцем і спір, який виник з приводу звільнення її з роботи не є публічно-правовим.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що вказана заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства, посилаючись на ст. 17 КАС України, згідно з якою на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його дій (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, поширюється компетенція адміністративних судів.
Проте з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Спори з приводу поновлення працівників на роботі розглядаються в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження.
Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона звернулася в суд за захистом трудових прав, оскаржуючи розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 975-р від 05 жовтня 2010 року , яким її звільнено з роботи з посади директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоукраїнського району за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків за п.3 ст. 40 КЗпП України.
Вирішуючи питання про прийняття заяви ОСОБА_2 та приходячи до висновку, що заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції не врахував, що згідно п.2 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження , звільнення з публічної служби.
Публічною службою, відповідно до п.15 ч.1 ст. 3 КАС, є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова служба) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суд першої інстанції цих вимог закону не врахував і дійшов помилкового висновку, що заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, оскільки у позовній заяві та в додатках до неї відсутні будь-які докази, які б давали підстави для висновку, що по справі виникли публічно-правові відносини з приводу проходження та звільнення з публічної служби.
За таких обставин, постановлена у справі ухвала Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2010 року підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст..ст. 303, 304, п.4 ч. 2 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 311, п.2 ч.1 ст. 314, ст.315 ЦПК України колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2010 року а матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає .
Головуючий-суддя:
Судді: