Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22- 12974    2010                                                   Головуючий у 1 інстанції – Куценко О.В.

Категорія - 27                                                                          Доповідач – Сукач Т.О.

          РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                                                          головуючої судді           -   Бубличенко В.П.

                                                          суддів                                  Сукач Т.О.  

                                                                                                       Фомічова С.Є.                                              

                                                          при секретарі                  -   Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про захист прав споживача банківських послуг, за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від  4 листопада 2010 року і

в с т а н о в и л а :

    В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», про захист прав споживача банківських послуг. В обґрунтування вимог  зазначала, що 28 січня 2008 року уклала з відповідачем договір строкового банківського вкладу, згідно з яким передала ТОВ «Укрпромбанк», в особі її Кіровоградської філії,  грошовий вклад в сумі        15 000  грн. строком на 183 дні зі сплатою 16 % річних.  

 Відповідно до п. 1.1 договору датою повернення вкладу визначено  29 липня 2009  року.  

 29 липня 2009 року вона звернулася із заявою про повернення згідно договору суми вкладу та відсотків.

  03 серпня 2009 року відповідач повідомив її про неможливість виконання зобов’язання за договором через скрутне фінансове становище.

 Вважаючи, що відповідач порушує її права як споживача банківських послуг, просила стягнути з ТОВ «Укрпромбанк» 15 000  грн. вкладу; 881,10 грн. – проценти за безпідставне користування грошовими коштами; 2 450,71 грн. - інфляційні втрати за час прострочення договору; 165,21 грн. - три відсотки річних від простроченої суми; 3 962,30 грн. – збитки, завдані невиконанням умов договору, 5 100 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

 Ухвалою від 17 березня 2010 року суд притягнув до участі у справі як відповідача публічне  акціонерне товариство «Родовід банк».

 За заявою ОСОБА_2,  ухвалою від 4 листопада 2010 року залишено без розгляду її вимоги до відповідачів про стягнення суми вкладу  в розмірі 15 000 грн.  

Під час розгляду справи позивачка  неодноразово уточнювала позовні вимоги. Остаточно просила стягнути з ТОВ «Укрпромбанк»: проценти за безпідставне користування грошовими коштами в сумі  1 084,93 грн.; 1 940,52 грн. – втрат від інфляції; 203,42 грн.  – 3% річних; 4 899,95 грн. – збитків; 5 100 грн. на відшкодування моральної шкоди; 1 000 грн. судових витрат.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від  4 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить ухвалити нове рішення по суті вимог до ТОВ «Укрпромбанк» та залишити без розгляду  її позов до публічного   акціонерного  товариства «Родовід банк».

    Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, яка підтримувала доводи апеляційної скарги, представника публічного   акціонерного  товариства «Родовід банк», Донченка Д.Є., який просив залишити без змін рішення суду в частині вирішення вимог позивачки до ПАТ «Родовід банк», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню, а рішення скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми вкладу з таких підстав.

    Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми вкладу, суд виходив з того, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

    Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

    Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.    

    Листом НБУ від 21.01.2009 року № 47-112/1231 банки України повідомлені, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ТОВ «Укрпромбанк»  уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців – з 21.01.2009 по 21.07.2009.

Правила  статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у даному випадку застосовані бути не можуть, оскільки строк виконання зобов’язання настав після закінчення дії мораторію, а саме: 29.07.2009 року.  

    Крім того, три проценти річних та інфляційні не є фінансовими санкціями в розумінні «інші фінансові (економічні) санкції» (п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону «Про банки і банківську діяльність»), а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання.

Встановлено, що відповідно до пункту 2.1.5. договору, укладеного між позивачкою та ТОВ «Укрпромбанк»,  банк зобов'язаний повернути повністю вкладнику вклад у «Дату повернення». Датою повернення вкладу згідно п.1.1. договору є 29 липня 2009року.  

Із матеріалів справи вбачається, що в день закінчення дії договору позивачка звернулася до ТОВ «Укрпромбанк» із заявою про повернення   вкладу за договором від 28 січня 2009 року у зв’язку із закінчення строку, на який його було укладено (а.с.14).

Листом № 4277/05 від 03.08.2009 року банк повідомив вкладника про неможливість виконання зобов’язання за договором через скрутне фінансове становище (а.с.15).

Як передбачено ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, таким чином одностороння зміна умов договору або відмова від виконання умов договору (що має місце в даному випадку) є недопустимою.  

Відповідальність боржника, за порушення грошового зобов'язання визначена у ст. 625 ЦК України. Цією статтею передбачено і право вимоги до боржника, за прострочення грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання ( ч.1ст. 625 ЦК України).

З урахуванням зазначеного не можна визнати обґрунтованим висновок суду про безпідставність вимог позивачки про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми вкладу.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми.

 Судом встановлено, що за порушення зобов’язань за період з 29.07.2009 року по 10.11.2009 року  перед позивачкою повинне  відповідати ТОВ «Укрпромбанк».

      Прострочення виконання зобов’язання складає 103 дня (з 29.07.2009 року по 10.11.2009 року – дата укладення договору з ПАТ «Родовід банк»). За вказаний період ТОВ «Укрпромбанк» повинне виплатити позивачці три проценти річних від простроченої  суми  в розмірі 126,99 грн. (3% / 365 х 15 000 х 103), а також 225 грн. - індексу інфляції за вказаний період ( серпень-99,8 х  вересень – 100,8 х жовтень – 100,9 = 101,5);   Ці суми підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, а рішення суду в цій частині скасуванню з ухваленням нового  відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Що стосується відшкодування позивачці моральної шкоди та збитків, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що  ці вимоги не ґрунтуються на законі та не підтверджуються належними і допустимими  доказами, а тому правильно відмовив у їх  задоволенні.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення  і скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

          Керуючись ст.ст.209,307,309,313,314,316ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

                                                              в и р і ш  и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

            Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від  4 листопада 2010 року  скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми вкладу й ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 225 грн. - індексу інфляції  та  три проценти річних від простроченої  суми  в розмірі 126 грн. 99 коп.

    В решті вказане рішення залишити без змін.

    Стягнути з   товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» 120 грн. витрат на інформаційно-технічне   забезпечення розгляду справи та в дохід держати 51 грн. судового збору.

          Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча                  

Судді