Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22-12862/ 2010р. Головуючий у першій інстанції Горовець М.І.
Категорія 19,27 Доповідач Черниш Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого- судді Полежая В.Д.,
суддів Черниш Т.В.,
Кривохижі В.І.,
при секретарі Салабай М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Добровеличківського районного суду від 2 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а :
14 жовтня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_4 з зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивувала тим, що 22 лютого 2006 року остання взяла у неї в борг 1000 євро. В підтвердження свого зобов’язання повернути борг на першу вимогу відповідач надала розписку, однак, не зважаючи на неодноразові вимоги, ні в обумовлений термін, ні на момент звернення до суду гроші не повернула. Посилаючись на такі обставини, просила стягнути з ОСОБА_4 11 040,63 грн., що еквівалентно 1000 євро, та понесені судові витрати.
Рішенням Добровеличківського районного суду від 2 листопада 2010 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне, на її думку, застосування норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та доказам, просила рішення скасувати і постановити нове, яким відмовити в позові. Зазначала, зокрема, що при свідках сплачувала ОСОБА_3 гроші в рахунок погашення боргу, крім того, позивачка пред’явила позов після спливу строку позовної давності.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечувала.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 22 лютого 2006 року між сторонами було укладено в письмовій формі договір позики, за умовами якого ОСОБА_4 зобов’язалася на першу вимогу ОСОБА_3 повернути взяті в борг гроші в сумі 1000 євро, на підтвердження чого надала оригінал відповідної розписки позичальника. Оскільки в обумовлений письмовою вимогою ОСОБА_3 строк відповідач не виконала прийнятого не себе грошового зобов’язання, вона зобов’язана сплатити позивачеві борг в сумі 11040,63 грн., що відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 1000 євро.
Наведене судом обґрунтування правового висновку, покладеного в основу постановленого рішення, повною мірою узгоджується з нормами чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 526, 527, 1046, 1047, 1049, ЦК України, відповідає обставинам справи, які суд в достатній мірі з’ясував, ґрунтується на належно оцінених доказах.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку суду фактичним обставинам справи безпідставні. Не визнаючи позовні вимоги, відповідач не заперечувала факту складання та підписання боргової розписки, яка посвідчує передання їй ОСОБА_31000 євро 22 лютого 2006р.(а.с.2).Твердження відповідачки про пред’явлення позову зі спливом позовної давності не ґрунтуються на законі та доказах, оскільки борговою розпискою не встановлений строк повернення боргу. Вимога про повернення боргу відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК позивачкою була направлена позичальнику 17 серпня 2010 року і одержана нею наступного дня(а.с.8,9). До того ж в матеріалах справи відсутня заява відповідачки про застосування позовної давності, яка мала бути нею порушена до ухвалення рішення місцевого суду. Не надані нею допустимі і належні докази, які б підтверджували доводи про проведення розрахунку за договором позики.
Виходячи з наведеного, оскаржуване рішення колегія суддів визнає законним і обґрунтованим, а наведені в апеляційній скарзі доводи про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права такими, що не знайшли свого підтвердження. За таких обставин підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище-ОСОБА_4) відхилити.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 2 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді