Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22- 12872 2010 Головуючий у 1 інстанції – Циганаш І.А.
Категорія - 41 Доповідач – Сукач Т.О.
УХВАЛА
Іменем України
8 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, про визнання права користування житловим приміщенням та відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 21 жовтня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 21 жовтня 2010 року залишено без задоволення позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа:виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, про визнання права користування житловим приміщенням та відшкодування матеріальної шкоди.
В апеляційній скарзі позивачі ставлять питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і просять направити справу на новий розгляд. Посилаються на те, що вони вселилися в будинок відповідача ОСОБА_4 як члени його сім’ї, припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, що передбачено ч.4 ст. 156 ЖК України, суд ухвалив рішення всупереч зазначеній нормі права. Крім того, суд не залучив до участі у справі виконавчий комітет Кіровоградської міської ради для вирішення питання про надання їм тимчасового житлового приміщення у разі незадоволення їх вимог.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_5, ОСОБА_6, який проти доводів апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивачі не є членами сім’ї власника будинку, а тому не мають права користування житловими приміщеннями в цьому будинку. Ремонтні роботи були проведені позивачкою для поліпшення своїх житлових умов, під час шлюбу з відповідачем та є необхідними витратами по утриманню будинку ( квартири).
Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки він ґрунтується на законі та підтверджується матеріалами справи, встановленими обставинами.
Так, судом з’ясовано та підтверджується матеріалами справи, що згідно договору купівлі-продажу від 01 листопада 1986 року ОСОБА_4 є власником 3/25 частин будинку АДРЕСА_1 (а.с.7).
26 травня 1989 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу, відповідач зареєстрував шлюб з позивачкою. Після реєстрації шлюбу вона разом з сином вселилися в спірну частину будинку (квартиру) як члени сім’ї власника. 05 червня 2006 року шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 розірвано (а.с.11,12).
21 червня 2006 року він подарував спірну квартиру своїй сестрі – ОСОБА_5
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12 травня 2008 року, що набрало законної сили, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування, визнання права спільної власності подружжя, визнання права власності на частину житлового будинку (а.с.13-16).
Права позивачів є похідними від права власника. З припиненням права власності на спірну частину будинку ОСОБА_4 припиняється і право на житло у позивачів.
З цих підстав рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 березня 2009 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22 липня 2009 року, задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Кіровського МВ УМВС України в Кіровоградській області, про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом зняття з реєстрації та виселення. Позивачів виселено із квартири та зобов’язано ВГІР зняти їх з реєстрації за вказаною адресою (а.с.77-79).
Суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки встановлено, що ремонтні роботи в будинку ОСОБА_2 проведені у 2004 році, тобто під час шлюбу з відповідачем і для покращення її житлових умов, затрати не ремонт у своїй більшості не перевищували покладений на нею ст.156 ЖК обов’язок по утриманню будинку, що встановлено рішенням суду від 12.05.2008 року.
За приписами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин рішення суду про відмову у задоволенні позову є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах, висновків суду не спростовують.
Зазначене відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча
Судді