Справа № 22 –12747, Головуючий у 1-й інстанції
Категорія -27- - Бершадська О.В.
Доповідач - Головань А.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:
Головуючого Полежая В.Д.
Суддів Кривохижі В.І.
Голованя А.М.
При секретарі Салабай М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 червня 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” (далі ПАТ “УкрСиббанк“) звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_3, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 30 листопада 2007 року між сторонами був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11261131000, відповідно якого позичальнику було надано кредит у розмірі 111 000 грн. на строк до 30 листопада 2014 року, зі сплатою 13 % річних .
Позичальник свої зобов’язання, передбачені Договором кредиту щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, не виконує.
Станом на 1 лютого 2010 року заборгованість по кредитному договору становить 100 487 грн. 40 коп., з яких: 91 175,04 грн. заборгованість за простроченим кредитом, 7360,48 грн.-заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, 1100,19 грн.- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 351,69 грн.- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, 500 грн.- штраф за порушення зобов’язань.
Посилаючись на вищезгадані обставини ПАТ “УкрСиббанк“ просило суд стягнути із ОСОБА_3 зазначену суму боргу.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 червня 2010 року позов задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове за яким зменшити розмір заборгованості до 99 987,40 грн., виключивши із суми боргу 500 грн. неустойки у та розірвати договір споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11261131000.
Сторони, які були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи убачається, що 30 листопада 2007 року між ПАТ “УкрСиббанк“ та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11261131000, відповідно якого позичальнику було надано кошти у розмірі 111 000 грн. строком до 30 листопада 2014 року, зі сплатою 13 % річних .(а.с.8-17)
Згідно умов Договору кредиту, Кредитор прийняв на себе зобов’язання надати кредитні кошти Позичальнику, в порядку визначеному в кредитному договорі.
Позичальник, в свою чергу, зобов’язувався повернути кредит в повному обсязі, із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, що визначений умовами договору кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту та відсотків.
Кредитні кошти надані банком в повному обсязі, позичальник ж свої обов’язки, передбачені Договором кредиту щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, не виконує.
За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язань, або одностороння зміна його умов не допускається.
Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Пунктом 1.3.4 кредитного договору передбачено, що погашення нарахованих процентів повинно відбуватись з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. Умовами договору передбачено, що за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує кредитору додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до умов кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів плати за кредит строком більше ніж за 1 місяць, та/або у випадку порушення позичальником умов договору застави/іпотеки, вказаного в п.2.1. даного договору, кредитор має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному в кредитному договорі.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичаль-ника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та плати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що станом на 01.02.2010 року боргові зобов’язання по кредитному договору складаються: із заборгованості за простроченим кредитом - 91 175,04 грн., заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом - 7360,48 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1100,19 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом - 351,69 грн.
Разом із тим, не можна погодитися із висновком суду про стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу.
Відповідно до умов п.4.3 кредитного договору у разі коли позичальник порушить будь-яке із своїх зобов’язань передбачених пунктом 3.4.2 договору, тому повинен сплатити банку неустойку за таке порушення у розмірі 500 грн.
Проте ні у позовній заяві, ні у рішення суду не зазначено які саме положення п. 3.4.2 були порушеними боржником.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд помилково, не маючи на те правових підстав, стягнув із боржника на користь кредитора 500 грн. штрафу.
Наведене свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення в частині зменшення розміру заборгованості за кредитним договором з 100487,40 грн. до 99987,40 грн. та судового збору з 1004,87 грн. до 999,87 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо розірвання кредитного договору не ґрунтуються на законі та позовних вимогах .
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 червня 2010 року в частині висновків суду про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору змінити.
Зменшити розміри заборгованості за кредитним договором з 100487,40 грн. до 99987,40 грн. та судового збору з 1004,87 грн. до 999,87 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: