Справа № 22 – 12632                                                               Головуючий у 1-й інстанції                                                  

            Категорія -37-                                                                                             - Пасічник Д.І..                                                  

                                                                                                              Доповідач  - Головань А.М.                                                                                        

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

           16 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:        

                                                             Головуючої    Кривохижі В.І.

                                                             Суддів            Черниш Т.В.

                                                                                     Голованя А.М.

                                                          При секретарі   Дімановій Н.І.

           розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від  4 жовтня 2010 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно і

ВСТАНОВИЛА:

         У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся   в суд   із зазначеним позовом   до ОСОБА_3, ОСОБА_5 посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1помер його батько ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок в АДРЕСА_1

        16 березня 1994 року, при житті, батько склав заповіт, яким усе своє майно заповів йому. Після смерті батька в зазначеному будинку мешкав брат - ОСОБА_7 з сім’єю, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

         З поважних причин, він не подав заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у строки передбачені законом, чим скориставшись, в права спадкоємця вступила   дочка брата - ОСОБА_3

        14 липня 2009 року  рішенням Новгородківського районного суду, яке  26 травня 2010 року ухвалою Верховного Суду України залишено в силі, йому було визначено додатковий строк для прийняття спадщини.

         Після чого він 22 червня 2010 року звернувся з заявою про прийняття спадщини до Новгородківської державної нотаріальної контори.

         Однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки  свідоцтво  на теж саме майно було вже видано на ім’я ОСОБА_3 у зв’язку з чим   просить  визнати його недійсним в судовому порядку.  

          Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від  4 жовтня 2010 року позов задоволено. Свідоцтво про право на спадщину за законом від 8 грудня 2009 року за реєстром № 2234 на житловий АДРЕСА_1 2, видане на імя  ОСОБА_3 визнано недійсним.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову.

          Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 її представника ОСОБА_8, ОСОБА_5, які підтримали доводи скарги, заперечення представника ОСОБА_4 – ОСОБА_9, перевіривши  законність і  обгрунтованість  рішення  суду, в  межах  визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає.            

          Ухвалюючи рішення суд першої інстанції  виходив із того, що  свідоцтво про право на спадщину за законом видане з порушенням прав позивача, а тому має бути визнаним недійсним з підстав передбачених ст. 1301 ЦК України.

         Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

         Колегія суддів вважає, що ухвалене у справі судове рішення відповідає цим нормам.

         Судом першої інстанції установлено та підтверджується зібраними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1  після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, в склад якої входить житловий будинок в АДРЕСА_1

         16 березня 1994 року ОСОБА_6 склав заповіт, яким усе своє майно заповів сину - ОСОБА_4

         Після смерті спадкодавця в зазначеному будинку мешкав його син, брат позивача - ОСОБА_7,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

         У зв’язку з хворобою позивач не подав заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у строки передбачені законом.

         14 липня 2009 року рішенням Новгородківського районного суду, позивачу було визначено додатковий строк для прийняття спадщини, яке 21 жовтня 2009 року апеляційним судом  було скасовано з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позову.

          Після цього ОСОБА_3  - дочка померлого ОСОБА_7,  оформила свідоц-тво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з спірного майна.

          26 травня 2010 року ухвалою Верховного Суду України рішення апеляційного суду Кіровоградської області скасовано, а рішення Новгородківського районного суду від 14.07.2009 року залишено в силі.

         Після цього позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою для оформлення спадщини, на своє ім’я, у чому йому було відмовлено, оскільки на спірне спадкове майно видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_3  

         Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

         У відповідності зі ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду,  якщо буде встановлено,  що особа,  якій воно видано не мала права на спадкування,  а також в інших випадках встановлених законом.

         Пунктом 27  постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  № 7  від  30.05.2008  року  “Про  судову  практику  у  справах  про  спадкування” визначено, що  підставами  для  визнання  недійсним  свідоцтва  про  право  на  спадщину  можуть  бути,  зокрема,  пору-шення  у  зв’язку  з  видачею  свідоцтва  про  право  на  спадщину  прав  інших  осіб  тощо.

         Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд при вирішення позову порушив вимоги матеріального та процесуального права є безпідставними, а тому такими, що не спростовують висновків суду.  

         Наведене свідчить, що суд першої інстанції обгрунтовано визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане державним нотаріусом Новгородківської державної нотаріальної контори,  Кіровоградської області від 08 грудня 2009 року за реєстром № 2234 на житловий АДРЕСА_1, ухваливши рішення яке зміні чи скасуванню не підлягає.  

         Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

         Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від  4 жовтня 2010 року залишити без змін.

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту  його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів.

          Головуюча:                                                            

          Судді:  

  .