Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 - 12888 2010 Головуючий у 1 інстанції – Дранчук.Ю.
Категорія - 27 Доповідач – Сукач Т.О.
У Х В А Л А
Іменем України
22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі Пітель Г.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії. Суд визнав неправомірним збільшення ПАТ «ПриватБанк» в односторонньому порядку з 11.08.2008 року та з 01.02.2009 року розміру відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит № KGDLG 10000004685 від 11.03.2008 року, укладеного між позивачем та банком, та зобов’язав банк провести ОСОБА_2 нарахування процентів за користування кредитом з 11.08.2008 року відповідно до умов пункту 1.1 вказаного договору, надміру сплачені кошти зарахувати в рахунок майбутніх платежів.
В апеляційній скарзі ПАТ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і просить ухвалити нове рішення. Посилається на те, що суд безпідставно застосував до даних правовідносин положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», оскільки закон не має зворотної дії, його було прийняти після укладення спірного договору. Позивач у встановленому договором порядку був повідомлений про зміну розміру процентної ставки.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на те, що рішення суду, на його думку, ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ «ПриватБанк», Лазіс М.В., яка підтримувала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.
Частиною першою статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).
Судом встановлено, що 11 березня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір про іпотечний кредит № KGDLG 10000004685, за умовами якого банк надав йому кредит у розмірі 66 100 грн. на придбання квартири АДРЕСА_1 із установленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 15 % річних.
Пунктом 8.9 даного договору передбачено обставини, настання яких є підставою для встановлення нового розміру відсоткової ставки за користування кредитом, а саме: а) - порушення позичальником кредитної дисципліни; б) – погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться кредитором; в) – здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або змін у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.
В абзаці третьому п.8.9 договору зазначено, що лише при настанні будь-якої із обставин передбачених цим пунктом договору, кредитор може збільшити розмір відсоткової ставки за договором. Інших підстав, для встановлення нового розміру процентів за користування кредитом, договором не встановлено.
Однак, як убачається з листа банку на адресу позивача № 20.1.3.2/6-10764 від 26.06.2008 року, збільшення з 11.08.2008 року процентної ставки на 2,09 % за вказаним іпотечним кредитним договором відповідач пов’язував з тим, що Державна іпотечна установа, яка є третьою стороною договору про видачу кредиту на придбання нерухомості, не має можливості викупляти кредит у Приватбанку і фактично не виконує зобов’язання за договором про співпрацю з Приватбанком (а.с. 43). Хоча дана підстава для встановлення нового розміру відсоткової ставки за користування кредитом вказаним договором не передбачена.
Крім того, суд встановив, що відповідачем порушений порядок повідомлення позивача про зміну умов договору.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
9 січня 2009 року набрав чинності Закон України № 661-VІ від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056 -1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частин другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Крім того, 14 січня 2009 року набрав чинності Закон України № 800-VІ від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 800-VІ від 25 грудня 2008 року кредитно-фінансовим установам за укладеними договорами забороняється збільшувати процентну ставку за кредитами, отриманими фізичними та юридичними особами на придбання або будівництво житла. Така ставка може бути змінена лише за згодою сторін.
Встановлено, що проценти за користування кредитом у розмірі 30% річних ЗАТ КБ «ПриватБанк» розпочало нараховувати позивачу з 1 лютого 2009 року.
Задовольняючи позов про визнання неправомірними дій банку щодо збільшення розміру процентної ставки, суд першої інстанції правильно виходив із того, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» в порушення умов кредитного договору та згоди позивача з 11 серпня 2008 року збільшило на 2.09% розмір процентів за кредитним договором, а з 1 лютого 2009 року – до 30 % в односторонньому порядку, хоча на цей час уже була чинною стаття 1056-1 ЦК України про заборону таких дій.
При встановлені зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, доказах та висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча
Судді